Наочна оцінка патологічних змін внутрішніх органів у дітей дає змогу швидко і з високою точністю встановлювати правильні діагнози. Одним із найефективніших методів візуальної діагностики залишається ендоскопічне обстеження. Що це за процедура – ендоскопія? Вона являє собою дослідження внутрішніх органів за допомогою трубки і відеокамери, які вводяться в ротову порожнину, вухо, задній прохід та інші відділи організму.
Основні методи ендоскопії у дітей
Ендоскопічні способи обстеження успішно застосовують в педіатрії для діагностики і, в деяких випадках, терапії захворювань шлунково-кишкового тракту, ЛОР-органів, органів дихальної системи. Виділяють кілька основних методик дослідження:
- ендоскопія носоглотки: використовується в отоларингології для оцінки стану середнього вуха, носових проходів, голосових зв’язок, мигдаликів, аденоїдів та інших структур;
- бронхоскопія: необхідна для обстеження відділів дихальної системи;
- колоноскопія: дає змогу виявити патологічні зміни в товстій кишці;
- гастроскопія: застосовується в гастроентерології для вивчення травного тракту, шлунка, тонкого кишечника.
- цистоскопія: урологічне дослідження, під час якого проводять огляд внутрішніх стінок сечового міхура.
- ректороманоскопія, яка слугує для вивчення прямої кишки, і цистоскопія, що дає змогу дослідити уретру і сечовий міхур.
В клініці «JMC» є сучасне відділення педіатрії, де можна провести всі ці дослідження. Докладніше на сайті клініки за посиланням: https://jmc.org.ua/.
Показання до різних видів ендоскопії
Обстеження носоглотки проводиться у разі:
- запальних захворювань вуха, горла і носа;
- аденоїдиту;
- втрати нюху та смаку;
- відчуття стороннього предмета в горлі;
- порушення дихання;
- хропіння;
- зниження слуху.
Показаннями до бронхоскопії слугують:
- часті бронхіти та запалення легенів;
- підозра на кісти або інші новоутворення в нижніх відділах дихальної системи;
- тривала задишка;
- частий кашель;
- бронхіальна астма;
- туберкульоз;
- муковісцидоз;
- сторонні предмети в дихальних шляхах.
У випадку з колоноскопією приводом для обстеження можуть стати:
- біль і поява крові з анального отвору;
- часті закрепи;
- тривала діарея;
- анемія незрозумілого походження;
- постійні болі, спазми в животі, кольки та метеоризм.
Показаннями до гастроскопії є:
- зниження маси тіла без видимих причин;
- частий біль у животі;
- напади нудоти, блювоти;
- гастрит;
- шлунково-кишкова кровотеча.
Цистоскопію проводять за наявності таких проблем:
- порушення сечовипускання;
- виражені зміни в загальному аналізі сечі;
- підозра на камені, пухлини або сторонні тіла в сечовому міхурі;
- болі в нижній частині живота;
- травми живота, статевих органів;
- часті та/або важкі цистити.
Загальним приводом для обстеження виступають:
- підозра на сторонні предмети;
- підозра на пухлину або інші патологічні зміни;
- контроль ефективності лікування;
- виявлення вроджених вад;
- доставка лікарських препаратів до вогнища запалення;
- видалення дрібних доброякісних новоутворень (кіст, папілом);
- забір біологічного матеріалу для дослідження (біопсія).
Під час призначення конкретної процедури лікар ґрунтується на анамнезі юного пацієнта, інформації про перенесені захворювання, загальний стан здоров’я, даних візуального огляду та клінічних симптомів.
Коли не можна проводити ендоскопію
Загальними протипоказаннями для всіх методів дослідження є:
- масивні внутрішні кровотечі;
- інфекційні захворювання в гострій стадії;
- порушення згортання крові;
- непереносимість наркозу і препаратів для місцевого знеболювання;
- виражені аномалії будови внутрішніх органів, які роблять недоступним введення або просування ендоскопа.
Оцінка можливих заборон на проведення діагностики виконується індивідуально для кожного пацієнта.
Як проводиться процедура ендоскопії
Схема виконання залежить від обраного методу обстеження. Підбір анестезії здійснюється з урахуванням віку дитини та індивідуальних особливостей організму. Що показує ендоскопія:
- патологічні зміни слизових оболонок внутрішніх органів;
- розташування й особливості пухлин, кіст, поліпів;
- вогнища запальних захворювань;
- локалізацію сторонніх тіл.
Як роблять дітям ендоскопію носоглотки та бронхів
Маленького пацієнта саджають у зручне положення із закинутою назад головою. Лікар проводить знеболювання, обробляє ділянку введення та обладнання знезаражувальним засобом і акуратно вводить прилад у носові ходи, вухо або ротову порожнину. Повертаючи ендоскоп у потрібному напрямку, лікар вивчає стан внутрішніх органів. Після закінчення обстеження ендоскоп обережно витягується, а дитину відправляють під тимчасове спостереження лікарів.
Підготовка до процедури ендоскопії носоглотки та бронхів включає:
- інформування дитини про хід дослідження;
- комплекс загальних аналізів;
- алергопроби.
Як проходить ендоскопія кишечника і шлунка
Пацієнта укладають у стійке положення на лівому боці, проводять анестезію і вставляють у рот спеціальний загубник. Наконечник ендоскопа обробляють анестетиком і повільно вводять у порожнину рота. Коли дитина здійснює мимовільний ковтальний рух, обладнання акуратно проштовхують у стравохід. Під час обстеження лікар оцінює структурні зміни слизової оболонки травного тракту, виявляє вогнища запалення і новоутворення. Після закінчення гастроскопії прилад обережно витягують, а дитина залишається під наглядом медиків протягом 2-3 годин.
Підготовка не потребує спеціальних дій, за винятком дієти: процедуру слід виконувати натщесерце.
Як протікає колоноскопія
Дитину укладають на лівий бік із притиснутими до живота колінами. Після знеболювання в задній прохід акуратно вводять попередньо змазаний вазеліном наконечник ендоскопа і починають обстеження. Процедура триває в середньому близько 30 хвилин. Більше часу може знадобитися під час взяття біопсії або видалення новоутворень.
Як правильно підготуватися до ендоскопії товстої кишки:
- за 3-4 дні дотримуватися особливого режиму харчування без свіжих плодів, продуктів, які можуть спровокувати закреп або підвищити газоутворення;
- напередодні дослідження провести під контролем лікаря очищення кишечника за допомогою клізми або інших способів;
- перед дослідженням не їсти, не пити.
Перед призначенням цистоскопії лікар обов’язково призначає загальний аналіз сечі для виключення гострих запальних процесів. Якщо дослідження проводять під наркозом, за 8 годин до дослідження необхідно відмовитися від їжі та пиття. У деяких випадках потрібне попереднє призначення антибіотиків для профілактики розвитку запалення після діагностики.
Можливі ускладнення після процедури
Імовірність розвитку важких станів після ендоскопічного обстеження вкрай мала. У більшості випадків небажані явища обмежуються:
- легкою нудотою, запамороченням, яке пов’язано з анестезією;
- онімінням язика, горла або поколюванням у роті після ендоскопії носоглотки і кишечника;
- розладом випорожнень і метеоризмом після колоноскопії.
Вкрай рідко трапляються важкі ускладнення:
- кровотечі, спровоковані пошкодженням слизових тканин органу;
- інфекції.
Відновлення після ендоскопії
Реабілітація після ендоскопічного обстеження займає, як правило, кілька днів. У цей період необхідно:
- обмежувати фізичну активність дітей;
- уникати переохолодження та перегрівання;
- давати дитині м’які, пюреподібні страви та легкі продукти, які легко ковтаються, швидко перетравлюються;
- виключити з раціону солодощі, газовані напої, жирне м’ясо та рибу;
- дотримуватися рекомендацій лікаря.
У разі виникнення таких симптомів, як блідість шкіри, лихоманка, поява крові в харкотинні, виділення із заднього проходу, пітливість, слабкість і втрата апетиту, потрібно терміново показати дитину лікарю.