Головна Школярі Народна легенда про гайдамацьке золото

Народна легенда про гайдамацьке золото

mamabook
272 Переглядів
криниця

криниця— Ой, дитино, золота всі хочуть. Тільки не всім воно показується. Кажуть старі люди, що як проходили гайдамаки тутешніми місцями, то хотіли зберегти скарби, в основному золото. Ото вони й закопували своє багатство. Одні закопували, інші шукали. Бувало находили, але більшість не находили.

Закопували золото коло криниць, в ярах, в чагарниках. А воно раз у п’ятдесят чи сто років очищалося і стояло на тому місці золоте теля, колесо, хрест або дівка прибрана. Чим закляли закопане, те й стояло. Побачити його міг тільки той, хто перший родився, первісток.

Кажуть, Харитонові приснилося, що йому хтось сказав:

— Вставай, іди до криниці. З Михайлом (братом) удвох, нікому не кажіть. Там понижче кринички і копайте.

Цілу ніч вони копали, дійшли до низу, а там скриня важка, кована. Що в тій скрині, вони не побачили, бо Ганька Харитонова вже по воду йшла та й обізвалася до них:

— А що то ви робите?

Як загуло, то геть і місця не було, де копали.

А в діда Семена було золото закопане. Він, кажуть, ще парубком з вулиці вертався, а в березі коло кладки криничка. А на цямрині дівка сидить і вся золота. Він підійшов і пхнув її. Ото вона й посипалася золотими грішми. Дід Семен набрав скільки міг і дома закопав. А то одкопав якось, вистелив, щоб воно просохло. Ліг та й задрімав. Проснувся, золота нема. Він його у садках шукав, у ярах. А Ярина, сусідська дівка, бігла на огруд і скільки могла в пелену натягнула. Батьки й поділили між Семеном, Яриною, Петром, Гоминою. Найкраще розпорядився Семен. Він усім дітям — Іванові, Ліді, Петрові, Ганні, хати поставив. І Петро побудував дітям хати. А Гомина геть нічого з грошей не взяв, перед смертю віддав своїй Гапці, то вона його за це геть обходити не схотіла.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прислів’я та приказки про рідний край

плашка

Читайте також