Головна Школярі Короткі оповідання про доброту та добрі справи – велика підбірка для дітей

Короткі оповідання про доброту та добрі справи – велика підбірка для дітей

mamabook
12261 Переглядів
бабуся

“Спасибі лісникові!” (Галина Демченко)

зима

Нахвалявся мороз усіх в лісі поморозити. Холодних вітрів, лютих хурделиць накликав. Завивали вітри, шаленіли хурделиці. Снігом усе замітали. Скрутно, голодно стало птахам і звірам. Навіть білочка й та засмутилася. Були в неї сякі-такі припаси, та вийшли. А до весни ще далеченько. «Добре їжакові,— думає білочка,—добре борсукові й ведмедеві: позасинали у своїх схованках під снігом і горя не знають. А тут, мабуть, доведеться, по чужих лісах поживи шукати».

Дострибала білочка до узлісся. Аж чує: хтось шурх-шурх, рип-рип!

Глянула, а то лісник на лижах пробирається. За плечима в нього тугий мішок, при боці — верболіз та осика, в пучечки пов’язані.

Підійшов лісник до крислатого дуба. Розклав на снігу свої вінички. Це — для зайців. Потім відступив трохи і в простору дуплянку, що висіла на сучку, поклав жолудів, соняіпникового насіння, житніх сухарів. Це вже для білочки. Тепер їй не доведеться свою домівку й рідний ліс полишати.

 

“Смачний носик” (Ольга Зубер)

сніговик

Прийшла зима. Засипала все навкруг снігом, замела доріжки, вікна морозом розмалювала.

Вийшла Марічка надвір погуляти. Побачила величезні кучугури снігу і вирішила зліпити сніговика.

Оскільки Марічка була маленькою, то й сніговик вийшов маленький. Не сніговик, а сніговичок. З оченятами – ґудзиками , віником-гілочкою, носиком-морквинкою.

Змерзла Марічка поки ліпила сніговичка й побігла в хату грітися.

Наступного ранку вийшла вона надвір. Дивиться, а в сніговичка носика немає. Взяла вона ще морквинку і зробила з неї сніговичку нового носика.

А наступного дня, та ж сама історія: стоїть сніговичок і знов без носика.

Дивується Марічка: куди ж це морквинка щораз зникає?

І вирішила вона поспостерігати за сніговичком. Пішла в хату і у віконечко позирає. Аж тут глядь, – підкрався до сніговичка зайчик. Хвать морквинку і навтьоки!

Так от, хто носика в сніговичка щораз цупить! – сміється Марічка.

Розповіла цю історію дівчинка бабусі. А та й каже:

– На, онучко, ще морквинку! Зроби носика сніговичку!

Марічка так і зробила. Побігла надвір і приліпила морквинку сніговичку замість носика.

А наступного дня – знов морквинки немає!

Ось так Марічка цілу зиму зайчика годувала!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Казки Михайла Стельмаха – велика підбірка для дітей

плашка

Читайте також