Сьогодні вишиванка – вже дань традиціям. Це не лише патріотичний, але і дуже стильний одяг. Кожен – від дорослого до дитини – повинен мати в своєму гардеробі вишитий одяг.
Історія української вишиванки
А що ми знаємо про історію традиційної української вишитої сорочки? Вишитий одяг носили з незапам’ятних часів. Давньогрецький історик Геродот (близько 425 рік до нашої ери), якого називають “батьком історії”, у своїх працях про життя і побут скіфів писав, що традиційний одяг цього народу був прикрашений вишивкою.
В арабських манускриптах X століття є відомості про те, що арабські купці розповідали про русів, які носили вишитий одяг. При розкопках на Черкащині були виявлені народний костюм і вишиванка, приблизно IV століття. Крім того на думку етнографів історія вишиванки, її візерунок і техніка виконання ідентична з орнаментами та малюнками, які наносилися на посуд та меблі стародавніх жителів України. Вишиванка була дуже популярна в період трипільської культури і в період неоліту.
З часом техніка вишивки, візерунки і майстерність змінювалися, залишаючи місце найдоцільнішим.
Візерунок вишиванки
За старовинною традицією вишивкою займалися жінки, які передавали свої навички з покоління в покоління. Історія вишиванки зберігає в собі характерні ознаки місцевості, які відрізняються технікою виконання, гамою кольорів і орнаментом. За тематикою візерунків для вишиванок можна виділити три основні групи: геометричні теми, рослинні та зооморфні (тварини).
Геометричні (абстрактні) візерунки дуже прості: кола, ромби, зірки, трикутники, хрести. Рослинний візерунок – виноград, хміль, дубове листя, квіти, калина. У вишивках тваринних орнаментів зображувалися кінь, заєць, півень, зозуля, голуб і т.д.
Вибір узору для сорочки визначався тим, для кого вона вишивалися. Для дівчаток і юнаків це зазвичай комбінації з ромбів, зірок, косого та прямого хрестів. Для дівчат рослинні мотиви, в основному квіти. Саме квітковий візерунок вибирали для весільних вишиванок.
Для жінок постарше і матерів – плоди і ягоди. Чоловікам геометричні візерунки, щоб додати твердості їх духу і волі.
Цих канонів намагалися дотримуватися, тому що дуже недоречно, наприклад, виглядала доросла або літня жінка з квітами, діти з символами родючості або чоловіки з рослинними візерунками.
Якісні вишиванки для дітей різного віку (Інтернет-магазин Tovarik.com.ua)
Значення кольорів
Велике значення при виборі орнаменту слід приділити вишивальним швам і кольорам вишиванки. У кольорі вишиванки є дуже багато таємних символів.
- У чорні вишиванки як правило наряджали мерців. Чорні візерунки несуть погану енергетику і символізують горе від втрати близької людини.
- А ось вишиванки з орнаментом білим по білому вибирали молоді скромні дівчата. Така вишиванка підкреслювала природну красу дівчини і служила захистом від злих сил.
- Червоний колір у вишиванках – це добрий і сонячний знак удачі і захисту. Щоб додати фарб до золотих і срібних ниток майстрині під основну нитку використовували нитки жовтого, червоного або чорного кольору. А ось срібні нитки поєднували з блакитним і білим кольором.
- Зелений колір на вишиванці це символ народження і зростання, яким наносили візерунки трави і листя.
- Жовтий колір – достаток, багатство. Жовтий колір символізує сонце, як енергію всього живого на землі.
Традиції вишиванок в різних регіонах України
Техніка вишивки, колір і структура нитки, орнамент були різними в різних регіонах України.
На Полтавщині вишивали в основному білими нитками, рідше червоними і сірими. Виконувався білий візерунок гладдю, який обшивали чорними або кольоровими смугами.
Для Київської області характерний мікс з рослинних і геометричних візерунків – ромби, квадрати, виноградні грона, хміль. Кольори – коралово-червоний, білий, чорний.
У Поліссі та Волині візерунок простий, геометричний і чіткий за рахунок своєї однобарвності. Вишивався червоною ниткою на біло-сірому полотні.
На Чернігівщині білі вишивки з кольоровими вкрапленнями. В техніці використовувалися дуже дрібні стібки. Візерунок також абстрактний або рослинний.
У Південних регіонах та Харкові техніка дуже схожа з центральними регіонами. Багатобарвна вишивка виконувалася хрестиком і напівхрестиком грубою ниткою, що надавало вишивці об’єм.
Гуцульські орнаменти, мабуть, самі барвисті. Різноманітність рослинної і геометричної тематики. Багате колірне сполучення. В основному це червоний колір з вкрапленням зеленого і жовтого різноманітних відтінків.
На території Львівської області можна зустріти кілька десятків типів візерунків. У більшості випадків це геометричні орнаменти, які наносять на білий фон. Завдяки такій техніки вишиванки з Львівської області мають вигляд легкості і прозорості.
У вишивках Закарпатській області найпоширенішими є мотиви “каракулю”, зигзагоподібної форми. Як правило, колірна гамма місцевих вишиванок дуже широка. Але найпоширенішими кольорами вважаються чорний і червоний колір.
Для Буковини характерні геометричні та рослинні мотиви. Вишивають як правило дрібним хрестиком, крученим швом або білою гладдю. Крім того на Буковині у вишиванках дуже часто можна побачити шовкові нитки, металеві блискітки і бісер.
У Тернопільській області для вишивки використовують бавовняні нитки, зі згущеними стібками. Уздовж усього рукава окремі елементи обводяться кольоровими нитками. Завдяки такому прийому вишивка отримує високий рельєф і виразний колір візерунка.
У яких випадках дарується вишиванка?
Раніше в Україні неможливо було зустріти сім’ю, в якій не носили вишитих сорочок. Діткам першу вишиту сорочку шила мама до трирічного віку. У неї вона вкладала всю свою материнську любов і енергію, яка дуже захищала малюка. Така річ не може бути покупною.
На весілля теж вишивалися спеціальні сорочки з символами процвітання і родючості, так молоду пару символічно проводжали в сімейне життя. Ці вишиванки дбайливо зберігали все життя. І звичайно берегли для певних свят. На Гуцульщині, наприклад, досі за традицією на Великдень мама вишиває всім членам сім’ї по сорочці.
Вишиванка як оберіг
Але варто зазначити, що вишиванка не була просто звичайним повсякденним одягом, і навіть не просто “одягом з нагоди”. Українська вишита сорочка – це оберіг, який містить сакральні символи та енергетику вишивальника. Тому дуже потужним оберегом вважається сорочка вишита жінкою для своєї дитині або коханого.
У давнину була така традиція. Якщо належало відправляти чоловіків на війну або зароджувалася якась епідемія, всі жінки поселення збиралися разом і вночі вишивали рушники. Це було практично медитацією, молитвою і магією. Вишивали в повному мовчанні з молитвами, бажано в повний місяць.
Місяць – жіноча планета, і в нічний час у жінок підвищується інтуїція і енергетика. Під цим рушником проходили всі війни. Якщо часу було небагато, то жінка за ніч вишивала просто хустку і віддавала в дорогу чоловікові або синові.
Яким чином ці хустки і вишиванки оберігали чоловіків на війні логіці не піддається, напевно, все-таки справа в потужної енергії вишивальниці і багатстві ритуальних символів.
З якої тканини роблять вишиванки
Сучасні умільці активно цікавляться культурою і відроджують традицію української національної вишивки. Дуже здорово, звичайно, зшити сорочку самої.
Якщо у вас є навички крою та шиття, то це не складно. Якщо досвіду немає, то теж не проблема. Зараз повно у продажу вже готових сорочок під вишивку з докладними схемами і навіть підбором ниток. Але давайте трохи зупинимося на тканинах, з їх яких шиють вишиванки.
Шифон. Тонка прозора бавовняна або шовкова тканина. Часто використовується для шиття вишиванок. Але вона швидше літня та святкова. Вишивати по ній досить складно.
Льон. Найдорожчий і популярний вид тканини. Наші прабабусі вишивали тільки на ньому. Зараз існує багато сучасних різновидів льону. Розрізняються вони додатковим складом, технікою виготовлення і ціною.
Домоткане полотно. Найдорожчий різновид льону. При цьому екологічно чисте, комфортне в носінні і довговічне. Не лякайтеся, якщо після прання виріб трохи “сяде”. Через пару годин носіння він прийме первинний вигляд. У чистому вигляді має брудно-білий відтінок і його складно гладити.
Щоб цього уникнути, до нього додають синтетичне волокно – лавсан, завдяки чому тканина стає біліше і тонше. Для здешевлення тканини, льон стали виробляти на фабриках. З додаванням синтетичних волокон. За зовнішнім виглядом від льону домотканого його не відрізнити. Він добре зберігає форму і легко прасується.
Поплін. Такий же популярний, як і льон. Значно дешевше, у виробництві найчастіше використовується бавовна або хімічні волокна. Тканина добре “дихає”, практично не мнеться, зберігає форму, з хорошою терморегуляцією. Дуже популярна при пошитті чоловічих сорочок.
На фото: Якісні вишиванки для дітей різного віку (Інтернет-магазин Tovarik.com.ua)