«Січень січе!» – так промовляють народні приказки. Проте вважається, що назва другого й найсуворішого зимового місяця може походити від іншого слова. Слід розібратися.
То що ж він січе?
Мовознавці кажуть: січень – середина зими, тому він ділить (січе) її навпіл. Отже, така і назва.
А ще у цьому місяці особливо колючі сніги – вони січуть боляче обличчя. І така природня особливість також могла стати причиною появи назви «січень».
Що таке січа?
Було у наших предків і таке цікаве слово. У давнину у другий зимовий місяць починали розчищати ділянки під майбутній урожай від корчів, аби навесні засіяти землю. Цей вид роботи називали січею. Отже, назва місяця була пов’язана із господарською діяльністю людини на землі.
А як ще називали січень?
На жаль, наш словниковий запас дуже збіднів. Бо в давні часи цей зимовий місяць називали по-різному:
- Cтудень.
- Сніжень.
- Просинець.
- Вогневик.
- Льодовик.
- Тріскун.
- Щипун.
Народні погодні прикмети на січень
- Глибокий сніг у січні – будуть дощі влітку.
- Якщо січень холодний, то липень – сухий і спекотний; грибів не чекайте до осені.
- Туман на 14 січня – гарний врожай зернових.
- Якщо 7 січня тепло, весна буде холодною.
- На Різдво завірюха – бджоли добре роїтимуться.
- Голосно щебечуть синиці у січні – чекайте довгих і холодних днів.
- Якою буде погода 2 січня, таким буде й серпень.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прислів’я та приказки про весну: 100 найкращих варіантів
