Син великого Сварога, славетний Дажбог-Сонце, довгі роки владарював над богами, людьми й над усім світом. Він був родоначальником русів-українців, першим їхнім князем і незмінним покровителем.
Давні українці гордо казали про себе: “Ми — внуки Дажбога, улюбленці богів, …ми славимо Дажбога, і буде він наш по крові тіла…”
Дажбог уособлював мужність, обличчя його уявлялося подібним до сонячного кола, із русявою бородою-промінчикамии.
У пожертву Дажбогові приносили млинці, полотно, дари полів і лісів, вино, гроші тощо.
Йому молилися, звертаючись так: “Дажбоже наш трисвітлий! Славу творімо тобі, нехай летить вона птицею ясною, сповіщаючи всім предкам руським, що шануємо та поклоняємося Сонцю Всевишньому, отцю кревному — Дажбогу нашому”.
(За Є. Шморгуном)
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українська легенда “Про зоряний Віз”