Кількість дітей-сиріт стрімко зростає. Це реалії життя в Україні в період війни. На щастя, дедалі більше родин саме сьогодні наважуються на відповідальний і людяний вчинок – всиновлення дитини. Та, окрім щирого бажання подарувати хлопчику чи дівчинці любов і дім, ще потрібно здолати певні «труднощі». Вони пов’язані з процесом очікування, адже батьки повинні пройти перевірку різних інстанцій. Також існують певні організаційні моменти, пов’язані зі збором пакету документів і переїздом дитини. Якщо вас цікавлять юридичні нюанси процесу, то ця стаття дасть вам відповіді на важливі питання: як усиновити дитину в Україні, що слід знати майбутнім батькам.
Особливості всиновлення в період війни
Оголошений воєнний стан вніс певні корективи в процес усиновлення. Виконати цю процедуру легітимно можна лише на територіях, які контрольовані Україною та не перебувають у стані окупації. Згідно чинного законодавства, існує декілька підстав, аби розпочати всиновлення дитини:
- хлопчик чи дівчинка повинні мати офіційно підтверджений статус сироти;
- всиновити можна дитину при живих біологічних батьках, які добровільно дали згоду на процедуру (нотаріально завірили згоду);
- якщо дитина була позбавлена батьківського піклування через неналежний догляд.
Через війну відбулося ще одне обмеження – іноземці тимчасово не мають право всиновлювати українських дітей чи подавати документи на опікунство. Ця заборона, як було оголошено офіційно, діятиме до моменту припинення повномасштабного вторгнення на територію України.
Кому дозволено всиновлювати дитину?
Майбутні батьки повинні відповідати певним вимогам, встановленим законодавством. Це необхідно, аби мати гарантії, що дитина виховуватиметься в фінансово стабільній родині, а рішення про усиновлення були виваженим і свідомим.
Усиновлювачами можуть стати:
- громадяни України у віці від 21 року та старше (винятки можливі, якщо всиновлення ініціює кровний родич дитини);
- між усиновлювачем і дитиною повинна бути мінімальна різниця у віці в 15 років;
- усиновити малюка можуть як подружжя, так і особи без офіційної реєстрації шлюбу (але двоє з батьків обов’язково є громадянами України).
Майбутня сім’я проходить численні перевірки. Оцінюється стан здоров’я усиновлювачів, побутові умови для проживання дитини, офіційно підтверджений рівень доходів. Думка дітей старшого віку також враховується – дитина має право відмовитися, аби її всиновлювали ті чи інші особи.
Куди слід звертатися з метою всиновлення?
Питаннями усиновлення та перевірки майбутніх батьків займаються Служби у справах дітей. Вони є в кожному обласному та районному центрі України. Тож усиновлювачам слід звертатися до відповідних органів за місцем свого проживання. Необхідно буде подати заяву із проханням взяти на облік кандидатів, які претендують на всиновлення дитини.
Якщо майбутні тато й мама перебувають у шлюбі, то подружжя подає спільну заяву із підписами жінки та чоловіка. Якщо хтось із подружжя не може самостійно звернутися до Служби та подати заяву, то другий підпис може поставити чоловік чи жінка. Але друга заява повинна бути заздалегідь нотаріально завірена.
Працівники служби роз’яснюють позивачам, який необхідно підготувати перелік документів. Після всіх етапів перевірки подружжю оголошують рішення, чи дозволено їм стати усиновлювачами. Якщо рішення схвальне, то чоловіка й жінку запрошують на знайомство з дитиною. Сім’єю вони вважаються з того моменту, коли відповідне судове рішення про усиновлення набуває своєї законної сили.