В українському фольклорі трава полин символізує печаль, важку (гірку) долю людини, брехню та інші людські вади. Також трава вважається сильним оберегом від нечисті. Оскільки полин здавна використовуються як лікарську рослину, то в народі її ще називали нехворощ. Наш сайт Mamabook підготував цікаві легенди про магічну траву полин.
ОБЕРІГ ВІД РУСАЛОК
Кажуть, це нещодавньо було. Йшла з Вешкіна-села Аксютка, мельникова дочка. Вже не знаю, чому так припізнилася, а тільки завечоріло вже, місяць вийшов. А дорога, самі знаєте, мимо Данькіной балки йде. І щось Аксютка так пити захотіла – сил немає, як спрага томіт. Адже не жарко вже, денна жара спала.. не інакше біс поплутав. Ось вона і думає: спущуся в Данькіну балку, там великий струмок, поп’ю водиці та далі піду. Спустилася швиденько, благо місяць повний, всякий камінчик на дорозі видно. Нахилилася до струмка, тільки долонькою зачерпнула.. а з води сміх почувся, вода запліскала, і тонкі білі руки її за косу-то хвать!
Висунулися з води три русалки. Одна косу Аксюткіну перехоплює вправно, інша за подол тримає, а третя руки в боки та насміхається:
– Ах ти безглузда діва! Хіба хто ходить вночі по Данькіной балці! Вночі наш час. Ось зараз залоскочемо та на дно затягнемо. Будеш безглузда діва, русалкою, будеш, як ми, місячними ночами хороводи водити та заманювати необережних подорожніх. Не побачиш ти батька з матір’ю, не приголубить тебе добрий молодець, не гойдати тобі в люльці дитинчати. І не буде тобі Царства Вічного Небесного, бо станеш ти нечистю..
Аксютка – діва бедова, хоч і напужалася, а виду не подає і кричить:
– Самі-то, русалки ви безглузді, нічого-то ви мені не зробите! Тому що є при мені полин-трава гірка, сама для вас, русалок, шкідлива! відсахнулися русалки, але косу не випустили.
– А покажи, – говорить одна, – полин-траву. Брешеш, мабуть.
Аксютка і дістала із-за поясу пучок полину. Пом’явся пучок, подзав’яв, але запаху не втратив. Вшкварила одну з русалок по руці Аксютка. Заверещали русалки, кинулися врізнобіч:
-Ах, полин-трава страшна! Та як же ми її не учули!
– Напевно, у вас нежить, – говорить Аксютка. – В холодній воді живете, від холоднечі застуджуєтеся, запах полину не чуєте. І пішла додому сміючись. Аксютка ж – мельникова дочка. А мірошники, відомо, люди не прості, їм багато що відомо. Ось батько і навчив її, як з русалками злагодити: “Нечисть полину не любить, на русалку полином махнути – що тебе кропивою вишмагати. Тому коли підеш вночі мимо Данькіной балки – бери з собою пучок полину”.
ГІРКА ТРАВА
Давно це було. Господарювали в степах відважні половецькі батирі – брати Отрок і Сирчан, часто нападали на пограничні землі Русі. А одного разу після особливо вдалого походу вони захопили багату здобич і влаштували бенкет. Під час бенкету київський князь Володимир Мономах напав на ворогів і розбив їх війська наголову.
Сирчан “в донських заліг мілинах, Отрок в горах Кавказьких сховався”. Та ось Мономаха не стало, на Русі встановилася “туга і горе”. Зміцніла сила степової орди. Сирчан став звати молодшого брата в рідні краї. Отрок не слухав ніяких умовлянь. Тоді Сирчан послав до нього гінця і наказав захопити з собою степової трави пучок сухий. Він і сухий пахне! Прибув гонець і передав Отрокові побажання старшого брата – бачити його в рідних степах. Але не допомогли умовляння. Він співав йому пісні про відважні подвиги предків. Глухий залишався і до них Отрок.
І узяв пучок трави сухий тоді співак і подав ханові. І дивиться хан – і сам не свій, неначе в серці рана сталася.
На ранок, трохи осів туман, і озолотилися гір вершини, а в горах йде вже караван – Отрок з невеликою дружиною. Минувши гору за горою, все чекає він -чи скоро степ рідний і удалину дивиться, трави степової пучок з рук не випускаючи…
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 7 цікавих легенд для дітей про українські квіти й трави