Наш сайт Mamabook підготував велику підбірку цікавих, пізнавальних матеріалів про сонце. Це вірші та загадки, дитячі пісеньки та лічилки, легенди та казки на українській мові. Навчальні матеріали різних рівнів складності, тож підібрати можна цікаві твори для дошкільнят чи учнів початкових класів.
Віршики про сонечко
***
Взимку сонечко не гріє,
Гріти взимку не уміє,
Сили в сонечка нема,
Бо замучила зима.
***
— Мамо! —
Кличе донечка.—
Подзвони
До сонечка,
Попроси світити,
Щоб раділи діти!
***
Жабенята посмутились:
– Сонце у ставку втопилось…
Навкруги темніти стало,
І зірки зійшли над ставом.
Вранці сонечко з’явилось,
На ставочок подивилось.
Жабенята засміялись:
– Сонце з нами в жмурки гралось.
***
Гріє землю сонечко,
Ніжно примовляє:
– Прокидайтесь, квіточки,
День весну стрічає!
***
Розпустило коси сонце,
Загляда до всіх в віконце:
Хто ще щічки не помив?
Хто зарядку не робив?
Хто не слухається маму?
Хто не склав свою піжаму?
Хто в цю пору іще спить?!
Будем сплюшку цю будить!
Загадки про сонце
***
Тепло дивиться на нас
Особливо в літній час.
Це без нього ніч чорніє,
А при ньому день біліє.
***
Воно день на землі починає,
Ніжним промінням у вікно заглядає.
Своїм теплом усіх зігріває.
***
Воду в ріках нагріває,
Про матусю-Землю дбає.
Нам всміхається в віконце
Чарівне, гаряче… (сонце)
***
Золоте кружало
З неба покотилось.
У діброву впало
І десь загубилось.
Сховалось в діброві,
До ранку блукало,
А на ранок знову
В небі засіяло.
Казка про сонечко
Жило на світі Сонечко. Світило воно людям на землю, приносило їм тепло і затишок, дарувало радість.
Так тривало дуже довго, але якось Сонечко помітило, що люди не радіють йому, бо звикли і стали байдужими.
Тому сонечко надумало сховатися. За високими горами і глибоким морем воно збудувало собі домівку. Сонечко зайшло додому і вирішило з неї не виходити.
Люди дуже здивувались, коли на небі не стало їхнього світила.
Але коли воно не з’являлося дуже давно, всі жителі землі занепокоїлись. Вже не чути було сміху, люди мерзли.
І тоді вони вирішили пошукати Сонечко, але не було видно ніякої дороги, тому просили в неба допомоги, і воно раптом засяяло мільйонами зірок, а молодий Місяць вказав шукачам шлях до домівки сонечка.
Коли люди прийшли туди, воно якраз прокинулось.
Тоді найсміливіший з людей виступив уперед і промовив:
– Будь ласка, повертайся назад, адже без твого тепла ми замерзаємо, твої промінці дарують нам радість, без тебе все в’яне, а звірі ходять похмурі.
– Ви про мене забули, – відповіло Сонечко, – але саме я дарую вам життєву енергію.
– Повертайся назад, ми будемо тобі вдячні, – мовили люди.
– Мені краще вдома, – відказало світило.
Воно глянуло на сумні обличчя людей і промовило:
– Добре, я повернусь, але буду світити тільки вдень, а вночі відпочиватиму вдома. Тоді вам світитимуть Місяць і зорі. А ви з нетерпінням чекатимете нового дня.
Так і повелось, що сонечко освітлює землю вдень, а вночі ховається, щоб люди відпочили.
А новий день принесе нові радощі, коли Сонечко повернеться!
Дитячі лічилка-пісенька про сонечко
Вийди, вийди, сонечко,
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір’ячко.
На бабине зіллячко,
На наше подвір’ячко,
На весняні квіточки,
На маленькі діточки.
Там вони граються,
Тебе дожидаються.
Там вони граються,
Тебе дожидаються.
Вийди, вийди, сонечко,
На дідове полечко,
Там побачих п’ять овечок
І баранчика між ними
Із ріжками золотими,
Із ріжками золотими.