У нас грип – одне з найпопулярніших захворювань. Щороку мільйони українців страждають від цього сезонного недугу. Та чи вміємо ми правильно лікуватися? І які наші знання про цю хворобу є помилковими?
Міф 1: ГРЗ, ГРВІ і грип – різні назви однієї і тієї ж хвороби
Термін “гостре респіраторне захворювання” (ГРЗ) або “гостра респіраторна вірусна інфекція” (ГРВІ) охоплює велику кількість захворювань, багато в чому схожих один на одного.
Одним з респіраторних захворювань є гострий риніт або нежить. Він викликається цілим рядом споріднених вірусів, які називаються риновіруси. Грип викликається безпосередньо вірусом грипу (Myxovirus influenza). Типові ознаки грипу: раптове підвищення температури (39-40 °C), яка тримається 3-4 дні, озноб, сильний головний біль, біль при русі очних яблук, ломота в м’язах і суглобах. А ось нежить і біль у горлі, які зазвичай супроводжують інші ГРВІ, при грипі в перші дні захворювання не виражені.
Міф 2: лікувати грип безглуздо: ця хвороба не небезпечна і пройде сама собою
Ще й яка небезпечна. Захворювання грипом може мати летальний результат, особливо у маленьких дітей і літніх людей. Крім того, хвороба може залишити після себе різні ускладнення. Особливо грип підриває серцево-судинну систему, скорочуючи на кілька років тривалість життя.
Іронічний вислів “без лікування грип триває тиждень, а з лікуванням сім днів” містить частку правди. Але тільки не в тому випадку, якщо лікування розпочато вчасно. Особливо важливо запобігти розвитку грипу. Найгостріша фаза цієї хвороби спостерігається в першу добу після зараження. Ось тоді і треба починати лікування, а не після того, як висока температура протрималася кілька днів. Своєчасність лікування не тільки скоротить терміни хвороби, а й зменшить ймовірність розвитку ускладнень.
Міф 3: для людей з сильним імунітетом грип не страшний
Дійсно є люди, які не хворіють на грип. Така стійкість існує завдяки гарній спадковості і присутній у людини з самого народження. Однак таких щасливчиків одиниці. Решті лікарі рекомендують не нехтувати профілактикою захворювання. Людина може практично не хворіти і не застуджуватись, але це не є гарантією того, що чергова епідемія грипу обійде її стороною.
Міф 4: високу температуру необхідно негайно збивати
Поспішати збивати високу температуру не варто. Адже підвищена температура – це просто свідчення того, що організм бореться з хворобою. Інша справа, що деякі високу температуру переносять дуже погано. З’являється сильна слабкість, м’язові болі, ломота в суглобах. У таких випадках лікарі обов’язково рекомендують приймати жарознижуючі препарати, але не збивати температуру нижче 38°C.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як правильно харчуватися в період грипу та застуди
Міф 5: грип найкраще лікувати антибіотиками
Антибіотики діють тільки на бактерії. Віруси нічого спільного з бактеріями не мають, отже, лікувати антибіотиками вірусні захворювання, в тому числі і грип, марно. Іноді на тлі ослабленого імунітету до вірусної інфекції може приєднатися вторинна бактеріальна інфекція. І тільки в такій ситуації лікар (і тільки лікар) може призначити курс антибіотиків.
Міф 6: щоб не захворіти на грип, достатньо приймати вітаміни і їсти більше цибулі, а також часнику, квашеної капусти і лимонів
Вітаміни – це чудово, але від грипу вони не врятують. Вітамінна профілактика носить загальнозміцнюючий характер і безпосередньо на вірус не впливає. Ефективність такого способу захисту від грипу – 45%. Оптимальним виходом стане комплексна профілактика, яка передбачає загартовування, імуностимулюючі препарати, вакцинацію і, звичайно, вітаміни.
Міф 7: щеплення дає 100% захист від грипу
Багато хто впевнений у тому, що після щеплення захворіти неможливо. Насправді це не так: ризик зараження залишається, але стає істотно менше. У середньому щеплення забезпечує захист на 80-90%.
Міф 8: щеплення може призвести до захворювання на грип
Жодна вакцина не викликає типового захворювання. У процесі вакцинації в організм вводять або ослаблений вірус, або його частини. Вірус, що міститься у вакцині, не може викликати захворювання, але може стимулювати організм до вироблення антитіл. Тому, коли в організм потрапляє “дикий” вірус, то не потрібно час для вироблення антитіл – вони вже є після вакцинації. Антитіла зв’язуються з вірусом і таким чином запобігають інфікуванню клітини і розмноженню вірусу. Завдяки цьому захворювання попереджається ще до його початку. Сучасні вакцини переносяться дуже легко, і після щеплення немає ніяких симптомів захворювання. Лише у деяких може з’явитися почервоніння в місці ін’єкції або незначно піднятися температура. Це, мабуть, самий неприємний наслідок від введення вакцини.
Міф 9: віруси грипу постійно мутують, значить неможливо передбачити, який з них буде в “моді”, створити вакцину, що захищає саме від нього. Всесвітня Організація Охорони здоров’я постійно досліджує переміщення вірусів по всьому світу і на підставі цього висловлює побажання розробникам вакцин. Навіть якщо прогноз виправдається не на 100%, вакцина все одно діє, оскільки більшість вірусів грипу мають спільні антитіла.
Міф 10: після початку епідемії вакцинацію проводити пізно
Оптимальним часом для проведення вакцинації проти грипу є осінній період з вересня по листопад. Найкраще прищеплюватися за 2-3 тижні до початку передбачуваної епідемії. Якщо з якихось причин вакцинація не була проведена вчасно, то її можна зробити і після початку епідемії, причому використовувати можна тільки вакцини з неживими вірусами. Однак якщо щеплення було зроблено тоді, коли людина вже була інфікованою вірусом грипу, але клінічні прояви ще не почалися, то вакцина може виявитися неефективною.