Підбірка українських приказок про тварин, які знадобляться учням молодших класів. Адже в школі часто дають подібне завдання — підготувати приказки про домашніх тварин, худобу.
Вівці
- Біда вівцям, де вовк пастухом.
- Блудна вівця — вовча вечеря.
- Голу вівцю не стрижуть.
- З поганої вівці хоч вовни жмут.
- Ходить, як овечка, а буцькає, як баран.
Корови
- І чорна корова біле молоко дає.
- Кожна корова своє теля лиже.
- Корові не тяжкі свої роги, а матері — свої діти.
- Корова в дворі — харч на столі.
- Як корова багато реве, то мало молока дає.
- У корови молоко на язиці.
- Та корова завжди молочна, яку продали.
- Чия корова ричала, а твоя б мовчала.
- Яка корова, таке й теля.
Коні
- Був кінь, та з’їздився.
- Був на коні і під конем.
- Хто бува на коні, бува і під конем.
- Гладь коня вівсом, а не батогом.
- Дарованому коневі в зуби не дивляться.
- З доброго коня не шкода і впасти.
- І золоті удила коневі не милі.
- Кінь на чотирьох ногах і то спотикається.
- Котрий кінь везе, то його ще й поганяють.
- Коневі овес не тяжкий.
- Коня кують, а жаба ногу підставляє.
- Куди кінь з копитом, туди й рак з клешнею.
- Лучче з доброго коня впасти, ніж на поганому їхати.
- На чужому коні далеко не поїдеш.
- Не той кінь, що в болото увезе, а той, що витягне.
- Не можна одноразово на двох конях сидіти.
- Знає кобила, що віз поломила.
- Кобила за ділом, а лоша без діла.
- Кобила за вовком гналась та вовкові в зуби попалась.
- Кобила з вовком тягалась — хвіст та грива осталась.
- Не за те кобилу б’ють, що ряба, а за те, що везти не хоче.
Свині
- Свині не до поросят, коли її смалять.
- Дай свині роги — людей поколе.
- Коли б свині крила, вона б і небо зрила.
- Із свині чоловік нігди не буде, але з чоловіка свиня ся може стати.
- На свиню хоч сідло надінь — все конем не буде.
- Не кидай перлів свиням, бо потопчуть їх ногами.
- Посади свиню за стіл, вона й ноги на стіл.
- Свиня не з’їсть, не покачавши.
- Свиня не з’їсть, поки не обваляє.
- Свиня болото знайде.
- Погане поросятко і в жнива мерзне.
- Не будь тим, що моркву риє.
Кіт
- Бачить кіт сало, та сили мало.
- Буде котюзі по заслузі.
- Він що кішка: як ти його не кинь, а він все на ноги стає.
- Гладкий кіт мишей не ловить.
- Знає кіт, чиє сало з’їв.
- З чорної кішки білої не зробиш.
- Кіт з хати — миші на стіл.
- Кіт з хати — миші танцюють.
- Кіт спить, а мишей бачить.
- Кішці смішки, а мишці слізки.
- Котяча забавка — мишам задавка.
- Кішку б’ють, а невістці замітку дають.
- Кота в мішку не купують.
- Минулася котові масниця.
- Не все коту масниця.
- Ніччю всі коти чорні.
- Чим більше кицьку гладиш, тим вище вона горб підіймає.
Собака
- Далеко куцому до зайця.
- Піймав куцого за хвіст.
- Бійся не того собаки, що бреше, а того, що ластиться.
- Вдача собача, натура вовча.
- Вивченого пса нічим не підкупиш.
- Де свої собаки кусаються, там хай чужі не пхаються.
- До собаки підходь ззаду, а до коня спереду.
- Звик собака за возом бігти — побіжить і за саньми.
- З жиру собака біситься.
- З собакою дружи, а палицю в руках держи.
- І собака чує, хто його годує.
- Кожний пес на своїм смітті пан.
- Кожний пес перед своїм порогом сміливий.
- Він, як собака на сіні: і сам не гам, і комусь не дам.
- Не вір собаці, бо вкусить.
- Не для пса ковбаса, не для кота сало.
- Не дражни собаку, так і гавкать не буде.
- Не тоді собак годують, як на охоту йдуть.
- Не хочу, щоб на мене усіх собак вішали.
- Собака бреше, а вітер несе.
- Пішла собачими стежками.
- Свій пес як укусить, то найгірше болить.
- Скажений пес і хазяїна кусає.
- Скаженому псові вступайся з дороги.
- Собака бреше, а кінь іде.
- Собаці собача смерть.
- Старий пес дармо не бреше.
- То дурний собака, що на всіх гавкає.
- Як собаку годують, так він і гавка.
- Як не вертись, собако, а хвіст ззаду.
- Старий звір ніколи не дрімає.
На фото: Настільні ігри українською мовою (Інтернет-магазин Tovarik.com.ua)