В якому віці малюк повинен сказати свої перші слова? І чи варто дитину вчити розмовляти в ранньому віці? Підказки читайте в цій статті.
Малюк вже вміє ходити, але от біда, він ще не навчився говорити. Як би дивно це не звучало, але в цей період батьки переживають за свою дитину найбільше, адже це складно жити, розуміючи, що дитина, ось уже на 2 дні, відстає від поставленої норми. Мама дуже турбується з цього приводу. Але ж це все марно, рано чи пізно дитина обов´язково заговорить, головне, щоб вона був без відхилень. І, якщо це так, залишається зовсім небагато – мати терпіння.
Давайте поміркуємо, як саме дитина починає говорити. Що штовхає її на це? Чи розуміє вона те, що в перший раз сказала? Отже, давайте по порядку. Дитину, на початку, можна прийняти за диктофон. Ми точно знаємо, що ви хоч коли небудь бачили і тримали в руках диктофон. Це пристрій, який записує інформацію, не думаючи про те, що він записує. Ви натиснули на кнопку – пристрій почав запис, а коли потрібно буде відтворити – він з легкістю це зробить.
Тепер поговоримо трохи про можливості людини говорити. Ось дивіться, коли людина говорить, вона ставить язик в правильне положення, потім пускає повітря з певною швидкістю. Роблячи такі дії, людина вимовляє певні звуки, поєднуючи які, ми отримаємо слово. Непогано, чи не так?
Це все, звичайно ж, добре, от тільки ми забули про один важливий момент – дитина не є пристроєм, при народженні вона не отримує «прошивку» (певну інформацію, яку вона буде використовувати для говоріння) і не починає сама говорити. «Прошивки» у малюка ще немає, і дати її йому ніхто не може. Але ж ніхто не забороняє йому самостійно створити нову «прошивку». Саме так це і відбувається. Дитина, дивлячись на дорослих, слухає що вони говорять, запам´ятовує деякі звуки і починає намагатися їх вимовити, ставлячи язик в різне положення. Тобто, він спочатку освоює звуки, потім намагається їх возз´єднати в одне ціле слово. У нього це, звичайно, не відразу виходить. Якщо міркувати довго і нудно, то ми відразу ж зрозуміємо, що дитина не може швидко навчитися розмовляти, і на це є свій ряд причин.
Питання «як допомогти дитині заговорити» цікавить багатьох матусь. Але ж вони не розуміють, що шукаючи відповідь на дане питання, тлумачної відповіді вони не почують. Чому? Все просто. Дитина не буде вчитися швидше, навіть якщо її попросять. Адже їй ще не 15 років. Їй все одно, коли вона почне говорити. А от мамі – ні. Мама хвилюється, їй не відомо, чи зможе її дитина заговорити, чи вона вчиться цьому зараз.
Так от, мами, знайте. Якщо ж ваша дитина чує, значить вона і намагається говорити.
А тепер, власне, перейдемо до більш детального розгляду цього питання. Що, звичайно, мами роблять, щоб дитина стала говорити? Вони говорять з нею. Це, в принципі, правильно. Дитина буде чітко бачити, як ви рухаєте губами, вона буде добре вас чути. Але зациклюватися на самій дитині не варто, це буде не зовсім правильно. Ведіть бесіду по ходу догляду за дитиною, як ніби вона вже вміє говорити, задає вам питання і т. п.
Ви повинні знати, що є два шляхи розвитку мови: пасивний і активний. Пасивний – це розуміння мови, ну а активний – говоріння. Як це відразу зрозуміло, пасивна мова розвивається набагато швидше. Вже в 10-12 місяців дитина розуміє, про що ведеться розмова. Знає назви предметів, але вимовити ще не може, на жаль. Не лякайтеся, якщо дитина не буде до двох років говорити. Вона все розуміє, ви не хвилюйтеся. Настане і її час.
І саме цей час прийде дуже несподівано, тобто дитина може заговорити різко, коли цього ніхто і не очікував. І це цілком виправдано і зрозуміло. Адже уявіть собі тільки: протягом двох років ви запам´ятовували слова, але сказати нічого не могли. І тут, нарешті цей день настав! І ви починаєте висловлювати все, що хотіли протягом двох років. Тобто, ваша дитина в трьох річному віці по розвитку може перегнати тих дітей, які навчилися говорити раніше, тому турбуватися немає про що.
Давайте зараз розглянемо способи, як допомогти дитині. Потрібно розуміти, що коли дитина каже слово на прохання батьків, це ще не означає, що малюк його говорить сам. Він просто повторює за вами, от і все. А от коли він навчиться говорити, він чітко і ясно буде розуміти, що саме він говорить.
Так, зрозуміло, без дорослих дитина не зможе навчитися говорити, в той же час очевидно, що перші слова виникають тільки в спілкуванні з дорослим. Але спілкування дорослого з дитиною не може зводитися просто до копіювання мовних звуків. Слово – це насамперед знак, який відображає назву певного предмета. Тобто дитині потрібно показувати, про що йде розмова, а інакше вона просто не буде розуміти, про що взагалі йде розмова. Наприклад, можна гратися з малюком і іграшками. Ну і спілкуватися, одночасно. Тоді вона буде розуміти, про що розмова. Іграшки будуть предметами для спілкування. Гратися ви повинні разом, а не малюк сам на самоті. Якщо він буде гратися сам, тоді у нього не виникатиме необхідності попросити когось допомогти. Якщо він просить, ви повинні обов´язково допомогти йому.
Що ж, ось ми і розібрали особливості навчання дитини мові. Як бачите, нічого складного в цьому немає. Головне спілкуватися з дитиною під час будь-яких дій, приділяти їй увагу, але не надмірно. Робіть все саме так, і ваша дитина обов´язково заговорить.
Якісні текстильні кубики (Інтернет-магазин Tovarik.com.ua)