Лабораторний посуд – базовий інструментарій у роботі наукових, медичних закладів. Він необхідний для проведення численних клінічних досліджень та випробувань, забору біоматеріалу та виконання аналізів, розроблення ліків та забезпечення хімічних дослідів. Ємності повинні бути ергономічними, зручними та безпечними для тривалого зберігання зразків. Цей можуть бути як хімічні речовини, так і кров, сеча, слина тощо. У залежності від призначення, обирається посуд та обладнання відповідних характеристики. Матеріали обов’язково повинні бути хімічно інертними та стійкими до взаємодії. Тож найчастіше лабораторне обладнання виготовляють зі скла та металу, рідше – високоякісного пластику.
Що слід знати, обираючи лабораторний посуд?
Класифікація ємностей
Усі види лабораторного посуду розподіляють на види, враховуючи його призначення. Для точних замірів рідин використовують скляні ємності. Вони дозволяють точно дозувати будь-які розчини. Найпопулярніші види посуду – це колби та мензурки, із невеликими об’ємами зручно працювати піпетками. Це витратний інструментарій для лабораторій, адже скло залишається ще й дуже крихким матеріалом.
Для зберігання рідин, кристалів, сипучих речовин потрібен немірний посуд, який підходить під застосування загального призначення. Це скляні та металеві стакани, пробірки й воронки.
Певні види посуду мають вузькоспеціалізоване призначення. Тобто їх використовують виключно з однією метою. І такий інструментарій не є універсальним та багатофункціональним. До лабораторного спецпосуду відносять:
- дистилятори;
- озонатори;
- чаші Петрі;
- колби В’юрца.
Вибір матеріалу
Скляний лабораторний посуд – найбільш популярний. Але скло – не єдиний матеріал, із якого виготовляють надійний інструментарій. Що важливо знати про особливості інших матеріалів?
У наукових лабораторіях є тенденція – планомірно відмовлятися від скляних ємностей. Замінити їх може лише пластиковий посуд з особливими показниками. Для таких виробів використовується пластик, не здатний вступати в хімічні реакції при контакті з іншими речовинами. Вони навіть не реагують в роботі з лугами та кислотами. Але на відміну від скляного посуду, пластикові ємності витримують менший температурний режим.
Порцеляновий посуд – це ступки, тиглі. Такі вироби потрібні для подрібнення, перемелювання компонентів, які в момент дроблення чи взаємодії між собою різко нагріваються до високих температур. У такому випадку порцеляна – надійний матеріал з точки зору безпеки в роботі.
Рідше, але також використовуються ємності з металів, малахітів. Надійним лабораторним посудом залишаються вироби, створені з міді, платини, кварцу, боросилікатного скла.