Навіть найсучасніші та найдорожчі стоматологічні товари та послуги не завжди можуть забезпечити гарний результат в усіх аспектах. Розбираємося, чому так.

Для стоматології останні років з 40 став характерним швидкий, буремний, інновативний розвиток. Як безпосередньо стоматологічні матеріали, так і процедури, методи, клінічні протоколи постійно вдосконалюються, чим підвищують якість лікування і якість життя пацієнтів.

Водночас існує і парадокс: багато пацієнтів скаржаться, що сучасні методи лікування відчутно дорогі і при цьому мають короткий термін служби, на противагу тим “металевим пломбам”, які їм поставили ще в радянському союзі, і які, за власними словами пацієнтів, намертво стоять вже кілька десятиліть. Чому так відбувається? Що можна зробити, щоб покращити ті процедури, які явно у деяких аспектах поступаються старішим методам лікування?

Етіологія проблеми

40 років тому в клінічній стоматології відбувся естетичний бум – як лікарі, так і пацієнти акцентували найбільшу увагу виключно на естетичному результаті лікування, при цьому інші характеристики – фізико-механічні, функціональні, біологічні, довгострокові – залишались другорядними. Дійсно, пацієнти дуже хочуть гарні зуби – так вони виглядають і почувають себе краще.

Не важко зробити висновок, що естетичний акцент був перебільшеним, і результатом гектичного руху до ідеальної естетики стало скорочення тривалості служби реставрації та паралельне зменшення уваги до найважливішого компонента медичних доктрин як таких – профілактичної, або превентивної стоматології. Отже, білосніжні зуби, посмішка та естетичні процедури стали головним акцентом багатьох стоматологічних клінік. Більш важливою метою збереження зубів як морфофункціональних одиниць знехтували.

Ця невелика стаття містить оцінку лише кількох із численних процедур у стоматології, які потребують вдосконалення, і те, що можна зробити для їх покращення. Ця інформація може бути корисною не лише для лікарів-стоматологів, а також і для вчених-винахідників, виробників та дистриб’юторів, що відповідальні за нові товари для стоматології.

Композитні реставрації

У стоматології загальновідомо, що композитні реставрації мають відносно невеликий термін служби. Більшість досліджень показує, що амальгама, хоча й неестетична та суперечлива, служить приблизно вдвічі довше, ніж композит.

Композитні стомат. матеріали та техніка їх розміщення були помітно вдосконалені з моменту їх появи на початку 1960-х років. Ранніми проблемами були високий знос, шорсткість поверхні, післяопераційна чутливість зубів, відкриті контактні ділянки та неадекватне затвердіння – і ці виклики були переважно подолано. Чому композитні роботи так швидко виходять з ладу?

Основним негативним фактором, що впливає на довгостроковість композитних реставрацій, є значна полімеризаційна усадка, що складає близько 2% – що дуже багато для клінічної практики, де ми потребуємо ідеального прилягання реставрації до тканин зуба. Відкриті щілини, що з’являються як наслідок усадки, забезпечують мікропідтікання та вільний доступ мікробів, сприяючи розвитку вторинного карієсу.

Потенційні рішення

• Виробники повинні створити такі матеріали, в яких буде зменшена або взагалі повністю ліквідована усадка;
• Використання у якості основного лайнера шар склоіономерного цементу, просторові розміри якого не змінюються під час твердіння під композитом.
• Обов’язкова протокольна антисептична обробка порожнини зуба;
• Зменшення використання або повне виключення матеріалів об’ємного заповнення. Хоч більшість із таких продуктів є адекватними для клінічної практики, проте полімеризація в глибоких реставраціях у багатьох випадках погана саме через недостатнє світлове затвердіння;
• Продовження розробок та використання довгострокових антимікробних реставраційних матеріалів, які вбивають мікроорганізми при контакті.

Цирконієві реставрації

Цирконієві реставрації, представлені Glidewell Laboratories понад десяти років тому, були надзвичайно швидко прийнятою концепцією – навіть для надзвичайно швидкого світу стоматології.  За 11 років існування цирконієвих реставрацій у клінічній практиці, як показав висновок Clinicians Report Foundation, вони показали майже ідеальну клінічну довговічність (при умові, звісно, використання матеріалу з прийнятою хімічною формулою).

Однак є деякі чітко помітні проблеми, які все ще потрібно подолати, включаючи інколи неідеальну естетику, неідеальне крайове прилягання, випадання коронок під час експлуатації, майже неможливість видалення або реконтурування коронки, використання слабших формул з іншими, менш бажаними фізичними характеристиками, і необхідність використання зовнішньої глазурі для покращення кольору. Техніки та виробники просувають деякі новітні продукти на ринок без проведення відповідних клінічних досліджень. Клініцисти бачать невдачі, пов’язані з відсутністю досліджень.

Потенційні рішення

• Якнайчастіше проведення заходів з підвищення кваліфікації для використання цирконієвих матеріалів для зубного техніка та лікаря-стоматолога;
• Використання модифікованого композитом склоіономера (RMGI) для цементування цирконієвих коронок, а не просто композит. Цирконій показав значно сильнішу адгезію саме при використанні разом з RMGI, а не звичайним композитом;
• Розробка спеціальних ротаційних інструментів для безпечного та ефективного видалення цирконієвих коронок;
• Використання дослідницьких методів для того, щоб визначити алгоритм покращення кольору цирконію без нанесення на нього глазурі. Глазур стирає зуби-антагоністи і поступово стирається сама;
• Розробка фрезерних станків, які зменшують маргінальну відстань протеза до твердих тканин зуба;
• Використання добре перевірених класичних процедур для тих пацієнтів, у яких реставрації з діоксиду цирконію викликає сумніви та недовіру.