ЖУК-О-ЛЕНЬ
У лі-сі во-ди-ться ба-га-то рі-зних жу-ків. А-ле най-біль-ший із них – жук-о-лень. На го-ло-ві сам-ця ро-стуть справ-жні ро-ги! Са-ме то-му жу-ка й на-зва-ли о-ле-нем.
Жи-вуть жу-ки-о-ле-ні в ду-бо-вих лі-сах – ді-бро-вах. Жив-ля-ться со-ком де-рев та ін-ших ро-слин. Сам-ці ча-сто б’ю-ться о-дин з о-дним.
За-раз цих жу-ків ста-є все мен-ше. Їх на-віть за-не-сли до Чер-во-но-ї кни-ги.
ЗА-ЄЦЬ
Є про зай-ця та-ка за-гад-ка: влі-тку сі-рий, у-зим-ку бі-лий. А-ле це про зай-чи-ка-бі-ля-ка. А в на-шій кра-ї-ні жи-ве за-єць-ру-сак. Він у-зим-ку сво-ю сі-ру шуб-ку на бі-лу не мі-ня-є. Тіль-ки ста-є трі-шки сві-тлі-шим.
Ча-сто в каз-ках роз-по-ві-да-ють, що за-єць – бо-я-гуз. На-справ-ді він ду-же смі-ли-вий і мо-же від-ва-жно за-хи-ща-ти-ся! Зай-ці вмі-ють ви-би-ва-ти зад-ні-ми ла-пка-ми дріб, сту-ка-ю-чи по су-хо-му пень-ку а-бо зем-лі. Так дов-го-ву-хі по-пе-ре-джа-ють о-дин о-дно-го про не-без-пе-ку.
ЖУ-РА-ВЕЛЬ
Жу-рав-лі люб-лять се-ли-ти-ся на по-ро-слих о-че-ре-том лу-гах і бо-ло-тах. Це ве-ли-кі сі-рі пта-хи з дов-ги-ми струн-ки-ми но-га-ми.
Гні-здо жу-рав-лі бу-ду-ють над во-до-ю в ча-гар-ни-ках о-че-ре-ту а-бо о-со-ки. Під час ви-си-джу-ван-ня пта-ше-нят жу-рав-лі по-кри-ва-ють сво-є пір’-я му-лом і бру-дом. Так во-ни ста-ють не-по-мі-тни-ми для хи-жа-ків.
ДЯ-ТЕЛ
А що це за ве-се-ле трі-щан-ня лу-на-є лі-сом? Це сту-ка-є дзьо-бом по стов-бу-рі дя-тел. Він вправ-но ді-ста-є з-під ко-ри рі-зних шкі-дли-вих ко-мах. За це йо-го на-зи-ва-ють «-лі-со-вим лі-ка-рем».
Знай-шов-ши щі-ли-ну в стов-бу-рі, дя-тел встав-ля-є ту-ди ши-шку. По-тім ро-зби-ва-є ї-ї мі-цним дзьо-бом і ді-ста-є сма-чні на-сі-ни-ни. А ко-ли ши-шка ста-не пу-сто-ю, дя-тел ски-да-є ї-ї на зе-млю й ле-тить за но-во-ю.
ЧЕ-РЕ-ПА-ХА
У на-ших рі-чках, став-ках, о-зе-рах мо-жна зу-стрі-ти бо-ло-тя-ну че-ре-па-ху. Це ду-же ці-ка-ва тва-ри-на! Ті-ло че-ре-па-хи за-хи-ще-не глад-ким о-валь-ним пан-ци-ром. На ї-ї ла-пах ро-стуть го-стрі кі-гті, між паль-ця-ми є пе-ре-тин-ки. А дов-гий хвіст че-ре-па-хи – це справ-жнє кер-мо, я-ке до-по-ма-га-є тва-ри-ні пла-ва-ти.
Че-ре-па-ха їсть во-до-ро-сті, ра-чків, хро-ба-ків, мо-лю-сків, ко-мах, ри-бу.
ДИВИТЬСЯ ТАКОЖ: Читаємо по складах: велика підбірка українських казок
