Те, що дитини повинна правильно спиратися на стопу на етапі освоєння ходьби, вважається нормою. Це пов’язано з тим, що в дітей (особливо першого року життя) відбувається формування рефлексів автоматизму ходіння.
Інша справа – якщо дитина стає неправильно на стопу, ходить часто навшпиньки. А всі спроби поставити її на п’ятки супроводжуються плачем. Чим це загрожує?
Причини, чому дитина ходить навшпиньки:
- Порушення постави.
- Проблеми з ходою.
- Перші ознаки ДЦП.
Батькам важливо дуже вчасно звернутися до спеціаліста та з’ясувати причину такої звички в дитини. Наш сайт підготував для батьків відповіді лікарів на популярні запитання, пов’язані з порушенням ходьби в дітей.
Яка причина, що дитина ходить навшпиньки?
Найчастіше – це порушення м’язового тонусу. У дитини спостерігається переважання тонусу задньої групи м’язів над передньою. Литкові м’язи скорочені, а передня перерозтягнені. При цьому руху в гомілковому суглобі немає, а кістки склепіння зміщуються вперед, оскільки навантаження відбувається неправильно. І така тенденція може спостерігатися декілька років.
Які зміни відбуваються в стопі, якщо дитини ходить навшпиньках?
Стопа, позбавлена опори на п’ятку, розвивається неправильно. П’ятка, не маючи пори, не росте й не збільшується в розмірі. А передня частина стопи, навпаки, значно розширюється, стоптується. Маємо слабку та невелику, але дуже широку стопу попереду.
Що робити, якщо дитина ходить навшпиньках?
Це потребує індивідуальної роботи реабілітації. Головне – регулярність дій, які батьки повинні щоденно виконувати з дитиною. Комплекс допоможе розробити лікар. Вам потрібно буде розробляти гомілкові зони, тягнути групи м’язів, спочатку навчити дитину просто опускатися на п’ятки, а потім – підключати їх під час ходіння.
3 помилки, яких припускаються батьки в лікуванні
Проблема 1. Пізно звертаються до лікаря. Помітивши, що дитина ходить навшпиньках, вирішують, що це така особливість поведінки і все минеться. Також батьки, які вже почали курс реабілітації, побачивши, що дитини почала ставати на п’ятку, припиняють тренування. Насправді потрібен не один місяць, аби привчити дитину до правильного ходіння.
Проблема 2. Дитина вже опустилася на п’ятки, але алгоритм ходьби не закріпила. На перший погляд, усе добре: малюк почав ставати на п’ятки. Але при прискоренні він завжди вертається в позу навшпиньки. Отже, вам потрібно продовжити лікування і не кидати. Інакше запущений процес доведеться починати спочатку – з перших кроків реабілітації.
Проблема 3. Дитина вже чітко ходить, ступаючи всією стопою. Але інколи, зрідка, піднімається навшпиньки. Деякі лікарі дають неправильно поради: наприклад, зробіть перерву в тренуваннях на 2 тижні, а потім продовжить. Реабілітація повинна бути наполегливою і регулярною – до того моменту, як дитина повністю не перестане ставати навшпиньки. І головне, щоб цей процес закріпився.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Плоскостопість у дітей: причини, профілактика, лікування + вправи
