Народження дитини — це велика радість, але водночас і початок нового етапу, сповненого хвилювань, особливо щодо здоров’я немовляти. Одним із найпоширеніших патологічних станів у педіатрії (є найчастішим захворюванням у перші 2 тиж життя та поширеною причиною повторної госпіталізації після народження (Ansong-Assoku B. et al., 2024), що може викликати значне занепокоєння у молодих батьків, є жовтяниця новонароджених. Чому ж вона виникає? Можливо, це пов’язано з вітаміном D? Як правильно діяти? Пропонуємо разом знайти відповіді на ці важливі питання, щоб розвіяти сумніви та спробувати забезпечити малюкові найкращий догляд!
Що таке жовтяниця у новонароджених?
Неонатальна жовтяниця (жовтяниця новонароджених) є клінічним проявом неонатальної гіпербілірубінемії — підвищеного рівня загального білірубіну в сироватці крові, що призводить до його відкладення у шкірі немовляти. Характерними ознаками цього стану є жовтуватий колір шкіри, склер та слизових оболонок у новонародженої дитини (Ansong-Assoku B. et al., 2024).
Білірубін є важливим метаболітом гему (феропротопорфірин IX), координаційного комплексу, що контролює рівень заліза в різних білках. Це потенційно токсична речовина. Однак організм виробив механізми для його безпечної детоксикації та утилізації. Близько 80% білірубіну утворюється в результаті розпаду гемоглобіну в старіючих еритроцитах та передчасно зруйнованих еритроїдних клітинах кісткового мозку. Решта походить з обміну різних гемвмісних білків, що знаходяться в інших тканинах, переважно в печінці та м’язах. Ці білки включають міоглобін, цитохроми, каталазу, пероксидазу та триптофанпіролазу. Щодня виробляється близько 4 мг/кг маси тіла білірубіну (Кalakonda A. et al., 2022).
У немовлят, особливо в перші дні життя, печінка ще не працює на повну потужність. До того ж після народження відбувається масовий розпад фетального гемоглобіну, що спричиняє підвищений білірубін у немовлят. У більшості випадків це фізіологічний тимчасовий стан, що усувається сам собою. Проте його слід обов’язково відрізняти від патологічної жовтяниці, особливо тієї, що спричинена кон’югованою гіпербілірубінемією. Остання завжди є патологічною та вказує на наявність серйозної медичної або хірургічної етіології. Критично важливо вчасно виявити та лікувати патологічну жовтяницю, оскільки її ігнорування може призвести до білірубінової енцефалопатії та пов’язаних із нею необоротних неврологічних наслідків (Ansong-Assoku B. et al., 2024; Parastatidou S. et al., 2025).
Роль вітаміну D у немовлят
Вітамін D відіграє ключову роль у здоров’ї немовляти, особливо в засвоєнні кальцію та формуванні кісткової тканини (Stoica A.B. et al., 2023). Низка досліджень також свідчить про важливість цього прогормону для підтримки імунітету немовляти та загального розвитку. Зокрема, виявлено, що вітамін D впливає на безліч процесів, які керують імунітетом. На молекулярному рівні сигнали від вітаміну D, як вважають, посилюють природний (вроджений) захист організму від бактеріальних та вірусних інфекцій. Водночас вітамін D пригнічує надмірні запальні реакції, які є основою аутоімунних захворювань, а також бере участь у регуляції формування алергічної відповіді. Ці наукові висновки підтверджуються й клінічними спостереженнями: дефіцит вітаміну D пов’язаний з підвищенням ризику інфекцій, аутоімунних хвороб та алергічних проявів (Mailhot G. et al., 2020). Враховуючи широкий терапевтичний діапазон вітаміну D, слушним є питання щодо доцільності додаткового його прийому, включно і з метою лікування жовтяниці у новонароджених.
Чи пов’язаний вітамін D із жовтяницею?
Прямого причинно-наслідкового зв’язку, що дефіцит вітаміну D викликає жовтяницю, не встановлено. Однак існує думка, що адекватний рівень вітаміну D у матері під час вагітності та дитини після народження може опосередковано впливати на загальний метаболізм, роботу печінки та швидкість виведення білірубіну (Mansur J.L. et al., 2022). Тому обґрунтованою рекомендацією є контроль вітаміну D та створення умов дитині, які б запобігали його дефіциту, як-от перебування на сонці. Адже під час впливу сонячного світла 7-дегідрохолестерин у шкірі поглинає УФ-випромінювання B та перетворюється на превітамін D3, який, своєю чергою, ізомеризується у вітамін D3 (Wacker M. et al., 2013). Водночас, попри те що у цьому контексті помірне сонячне світло може бути частиною профілактики жовтяниці, важливо пам’ятати, що спеціально виставляти новонародженого під прямі сонячні промені не можна через ризик розвитку опіків. Американська академія педіатрії (American Academy of Pediatrics — AAP) чітко заявила, що немовлят слід максимально захищати від сонця, а потребу у вітаміні D слід задовольняти за допомогою збагачення раціону харчування продуктами, що його містять, а не навмисним перебуванням на сонці (Jindal A.K. et al., 2020).
Тобто основна роль, яку відіграє вітамін D у перші дні життя, — це підтримка здоров’я немовляти та профілактика рахіту, а не лікування жовтяниці.
Симптоми жовтяниці: коли батькам слід звернути увагу
У більшості доношених здорових новонароджених фізіологічна жовтяниця виникає протягом перших днів життя: зазвичай протягом перших 24 год, досягаючи свого піку через близько 48–96 год та зникаючи самостійно до 2–3-го тижня. У разі ж патологічної жовтяниці причиною стає основне захворювання або фактор ризику; вона може розвинутися вже в перші 24 год життя, а рівень білірубіну швидко підвищується до небезпечно високих показників. Критично важливо рано виявити та лікувати таку патологію, оскільки підвищений рівень некон’югованого білірубіну є нейротоксичним: він здатний долати гематоенцефалічний бар’єр, накопичуватися в головному мозку і спричиняти ядерну жовтяницю (білірубінову енцефалопатію), що призводить до серйозних неврологічних наслідків (білірубін-індукованої неврологічної дисфункції — БІНД). Ризик нейротоксичності залежить від концентрації білірубіну та тривалості його впливу, і він значно вищий у недоношених або хворих немовлят, а також при гемолітичних станах, при яких симптоми можуть бути ледь помітними. Найпоширенішою причиною патологічної некон’югованої гіпербілірубінемії є гемоліз (прискорене руйнування еритроцитів), що різко збільшує вироблення білірубіну. Гемоліз може бути імуноопосередкованим (через несумісність крові, наприклад, Rh або ABO) або неімунним, спричиненим дефіцитом ферментів, дефектами мембрани еритроцитів, гемоглобінопатіями чи сепсисом (Parastatidou S. et al., 2025).
Особливо насторожити мають такі супутні прояви жовтяниці у новонародженої дитини, як суттєва жовтизна шкіри та склер, підвищена сонливість (дитина надмірно млява, важко прокидається на годування), поганий апетит (немовля мляво смокче груди або суміш), темна сеча або світлий кал (може свідчити про проблеми з відтоком білірубіну), збільшення вираженості жовтизни, яка стає інтенсивнішою після 3–4-го дня або триває довше ніж 2 тиж (у доношених дітей) (Ansong-Assoku B. et al., 2024; Parastatidou S. et al., 2025).
Зокрема, такі симптоми у немовляти, як часте і важке дихання, кашель, хрипи і свист під час дихання, підвищення температури до >38 °С або стан, коли субфебрильна температура тіла тримається більше ніж 1 тиж, роздратованість, плач, який неможливо заспокоїти, гіпотермія (дитина холодна), значне тремтіння або судоми, блювання, діарея, наявність крові та слизу в калі або коли випорожнення мають практично білий колір, відсутність дефекації понад 24 год, відмова дитини від їжі, нездатність пити, виражена млявість і апатичність, крик, блідість та синюшність обличчя, набуття губами і язиком синюватого кольору, сонливість і важке пробудження, втрата свідомості, підвищене потовиділення (під час їди або коли дитина плаче), шкірний висип, суттєве пожовтіння, — потребують термінового звернення до лікаря (протоколи фармацевта (наказ Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України від 5.01.2022 р. № 7).
Що можуть зробити батьки: прості кроки без паніки
Іноді протягом 1-го тижня життя, коли тільки налагоджуються лактація у породіллі та процес харчування немовляти, може виникнути так звана жовтяниця грудного вигодовування. Вона розвивається не через якість молока, а унаслідок його неоптимального споживання малюком (що також може трапитися і при штучному вигодовуванні). Коли немовля отримує недостатню кількість молока, це уповільнює виведення первородного калу — меконію. Меконій, насичений білірубіном, затримується в кишечнику, звідки білірубін активно повертається назад у кров, підвищуючи його рівень. Однак тут важливо наголосити, що найкращим рішенням є не припинення годування, а його активізація! Підвищення частоти та ефективності годування допомагає організму швидше вивести меконій, знижуючи ризик розвитку або загострення жовтяниці (www.cdc.gov).
Існує ще один м’який і природний спосіб допомогти підтримати здоров’я дитини та допомогти малюкові «подолати» токсичний білірубін: «сонце у віконце»! Адже сонячне світло має потенціал для лікування гіпербілірубінемії: воно має такі довжини хвиль світла, які виробляються апаратами для фототерапії. Але тривалий вплив непрямого гарячого сонячного випромінювання, що містить шкідливе ультрафіолетове та інфрачервоне випромінювання, може призвести до сонячних опіків, пошкодження шкіри та гіпертермії або гіпотермії. Тому серед порад, які можуть стати в пригоді молодим батькам, раціональним буде розмістити ліжечко біля вікна таким чином, щоб на малюка потрапляло м’яке непряме світло. Таке «сонце» — природний «фототерапевт», який сприятиме природному розщепленню білірубіну в шкірі (Horn D. et al., 2021).
Якщо ж у батьків є сумніви щодо кольору шкіри дитини, їм варто обов’язково звернутися до лікаря за консультацією.
Підсумок
Жовтяниця новонароджених є поширеним явищем, яке в більшості випадків є безпечним. Один з аспектів подолання цього стану — часте годування і пильна увага батьків до самопочуття дитини. А от додатковий прийом немовлям «сонячного» вітаміну D, що відіграє важливе значення для загального імунітету та розвитку кісток, має здійснюватися виключно за призначенням лікаря та незалежно від наявності жовтяниці.