Іноді трапляється так, що мама, розглядаючи свого новонародженого малюка, помічає дивні ознаки: одна ніжка явно коротша за іншу, складки стегон і сідниць не симетричні.
Якщо таку дитину покласти на стіл, зігнути їй ніжки в колінах і розвести їх у різні боки — торкнутися столу не вдасться.
Перше, що слід зробити в цій ситуації — якнайшвидше показати малюка дитячому ортопеду. Найімовірніше, у дитини дисплазія – недорозвинення одного або обох кульшових суглобів. Залежно від тяжкості процесу дисплазія може проявлятися передвивихом, підвивихом і вивихом суглоба, які розрізняються за ступенем зміщення голівки стегнової кістки («стегновий» компонент суглоба) відносно вертлюжної западини («тазовий» компонент суглоба). Ще одним проявом дисплазії тазостегнового суглоба є вроджений вивих стегна. Це насправді серйозне порушення, яке важливо не пропустити та вчасно почати лікувати. Тому пропонуємо звернутися в медичний центр JMC, тут кваліфіковані фахівці, які допоможуть дитині уникнути серйозних проблем у майбутньому.
Діагностика
У пологовому будинку педіатри повинні ретельно оглянути дитину щодо вродженої патології тазостегнового суглоба. Крім того, за станом суглобів малюка уважно стежить педіатр, який спостерігає його з народження. У випадку, якщо у лікаря виникають якісь підозри, дитину направляють на додаткове обстеження — УЗД кульшових суглобів або на консультацію до дитячого ортопеда.
Планове відвідування дитячого ортопеда обов’язково проводиться в 1 місяць, а потім – у 3, 6 та 12 місяців (або коли дитина почне ходити).
Ортопед проводить клінічний огляд і за потреби направляє дитину на ультразвукове дослідження (УЗД) тазостегнових суглобів. Це нешкідливий метод обстеження, він підходить для обстеження всіх новонароджених щодо патології кульшових суглобів. Крім того, УЗД може бути корисним як контроль за ефективністю лікування.
За наявності дисплазії або підозри на неї лікар може призначити рентгенівське дослідження тазостегнових суглобів. Рентгенографія дозволяє об’єктивно оцінити стан суглобів.
Лікування
Якщо дитячий ортопед підтверджує діагноз вивиху (а також підвивиху чи передвивиху) стегна, то лікування починають негайно. При недостатності лікувальних заходів із зростанням дитини спостерігається перехід легкого ступеня дисплазії у підвивих, а підвивиху у вивих. Необхідно пам’ятати, що лікування вродженого вивиху стегна тривале (як правило, від одного місяця до одного року) та комплексне. Батькам доведеться бути терплячими: терапія дисплазії кульшових суглобів тривала, безперервна, і спочатку важко сприймається дитиною.
У перший місяць після народження застосовується широке сповивання дитини. Принцип широкого сповивання зводиться до наступного: звичайна фланелева пелюшка складається у вигляді прямокутної розпірки шириною 15-17 см і прокладається між відведеними в сторони на 60-80° ніжками дитини, зігнутими в тазостегнових і колінних суглобах. Краї згорнутої пелюшки повинні доходити до колін. Якщо ви дитину не сповиваєте, можна прокладати пелюшку поверх підгузника і за допомогою зав’язок у вигляді повзунків зафіксувати на плічках малюка. Дитина швидко звикає до широкого сповивання, добре переносить і при переодяганні самостійно утримує ніжки у положенні відведення.
Також необхідне проведення лікувальної гімнастики – розведення стегон при кожній зміні підгузника та перевдяганні дитини. Корисне плавання на животі.
У разі, якщо широкого сповивання та гімнастики виявиться недостатньо, ортопед призначить одне з ортопедичних пристосувань:
- стремена Павлика – є найбільш щадним для кульшового суглоба і найзручнішим для дитини та батьків виробом. Призначаються дітям із третього тижня до 9 місяців.
- подушка Фрейка – пластикові штанці, які підтримують ніжки в положенні “жаби”. Призначається дітям з 1 до 9 місяців зі зміною пристосування при зростанні дитини.
- шини-розпірки (шина з стегновими туторами, шина для ходіння, шина з підколінними туторами).
Лікування спрямоване на фіксацію кульшових суглобів у функціонально вигідному положенні – згинання та відведення. Найбільш оптимальним пристроєм з 1 місяця до 6-8 місяців вважаються стремена Павлика або шина-розпірка з підколінними туторами. З 6-8 місяців призначають шину-розпірку з стегновими туторами, а якщо лікар-ортопед дозволив дитині ходити – шину-розпірку для ходіння.
Що ще застосовують для лікування дитини:
- фізіотерапію, зокрема, електрофорез з кальцієм на ділянку тазостегнового суглоба;
- масаж;
- лікувальну фізкультуру.
Масаж та лікувальну фізкультуру має проводити лише фахівець.
Найголовніше – не переривати лікування. Іноді трапляється, що батьки знімають шини та інші фіксуючі пристрої, не проконсультувавшись з ортопедом. У жодному разі не слід цього робити, оскільки недолікований вроджений вивих стегна може призвести до розвитку диспластичного коксартрозу. Це важке захворювання тазостегнових суглобів, яке проявляється болями, порушенням ходи, зниженням об’єму рухів у суглобі. Лікування такого стану може бути лише оперативним.
При консервативному (тобто безопераційному) лікуванні вродженого вивиху стегна дитина довго не ходить. Зрозуміло бажання батьків побачити своє чадо на ніжках до кінця першого року життя. Але без дозволу ортопеда дитину ставити на ноги не можна, адже можна втратити усі позитивні результати, яких було досягнуто важкою працею у лікуванні вродженого вивиху стегна.
При неефективності консервативного лікування проводиться операція. Суть операції – вправлення голівки стегнової кістки та відновлення анатомічної відповідності елементів кульшового суглоба. Об’єм операції визначається суто індивідуально (іноді у процесі лікування може знадобитися кілька операцій). Після операції проводиться тривала фіксація, потім відновлювальне лікування з використанням адекватного фізичного навантаження на суглоби, лікувальної фізкультури, масажу та фізіотерапії.
Важливо ретельно дотримуватись усіх рекомендацій лікаря – це дозволить уникнути розвитку ускладнень і, в більшості випадків, до 1-2 років зняти діагноз.
Профілактика
Для того, щоб суглоби малюка розвивалися нормально, лікарі рекомендують робити широке сповивання або зовсім не сповивати дитину.
У жодному разі не слід робити так зване туге сповивання, коли ніжки малюка випрямляються і туго стягуються пелюшкою. Уроджений вивих стегна рідко зустрічається у країнах, де не прийнято туге сповивання дітей (Африка, Корея, В’єтнам). Для правильного розвитку суглобів необхідний адекватний об’єм рухів в них, а у спокої — так зване фізіологічне (або природне, передбачене природою) їхнє становище, коли ніжки дитини зігнуті в колінах і розведені.