Красиві ілюстрації іноді можуть врятувати посередню історію. Але і протилежне також вірно: відразливі, бездарні ілюстрації здатні зіпсувати навіть письменницький шедевр. Хочете приклад? Видавництво «Штучка» розповідає про найгіршого ілюстратора дитячих книг.
Всім відомо, що діти сприймають світ не так, як дорослі. За різними даними, до 11 років у них дуже обмежена абстрактне мислення, а значить, сприймати інформацію на слух і представляти, що відбувається по ходу сюжету, їм набагато важче, ніж дивитися на картинку, яка описує ту чи іншу ситуацію. Скооперувавшись із талановитим ілюстратором, автор книги може донести настрій, атмосферу, характер героїв, передати важливі історичні та культурні деталі розповіді.
Як же відрізнити хороші дитячі ілюстрації від поганих?
Ми зібрали поради відомих дитячих ілюстраторів по всьому світу. Що робить ілюстрацію якісною та цікавою?
1. Багатошаровість
Дитячі книжки часто читають і перечитують (особливо перед сном). Дивитися у п’ятнадцятий раз на усміхненого зайчика буде нудно. А ось якщо додати вовка (спершу непомітного), який виглядає з-за кущів, а на задньому плані — комашок, що затіяли якусь веселу гру, а у самого зайчика — цікаву деталь на кшталт бантика, пластиру або малюнка на одязі (тварин у дитячих книжках часто одягають), то роздивляння улюбленої книжки ніколи не набридне. Не випадково такими популярними є віммельбухі — ілюстровані книги з докладним зображенням епізодів з життя безлічі персонажів.
2. Простота
Щоб яскраво передати емоцію, досить двох точок замість очей і правильно намальованих брів. Дивно, якого результату можна досягти, злегка змінивши вигин лінії! Серед ілюстраторів-початківців досить поширена тенденція навантажувати малюнок великою кількістю непотрібних деталей, що робить його невиразним і надмірно «мультяшним». Дитяча уява самостійно додумає другорядні елементи малюнка — важливо передати суть сюжету. Добрим прикладом простих, але виразних ілюстрацій є роботи канадського художника Джона Классена.
3. Залученість персонажів
Всі персонажі на малюнку — як одухотворені, так і не одухотворені — повинні бути частиною історії і служити для посилення ефекту від тексту. Тварини олюднюються, набувають «вираз обличчя»; неживі об’єкти зображуються у динаміці; погода підкреслює поточний настрій і життєві обставини героїв. Простіше кажучи, в хорошій ілюстрації (на відміну від тих же фотографій) кожна деталь має служити якійсь меті.
4. Єдиний стиль
Змішання матеріалів і техніки малюнків — рецепт для невдачі, якщо тільки цим не займається справжній професіонал. Також якщо над ілюстраціями працює більше одного художника, стає важче дотримуватися єдиного стилю. Товщина контурів, насиченість кольору, реалістичність, перспектива — все це моменти, які повинні повторюватися з малюнка в малюнок у рамках однієї і тієї ж самої книги, щоб донести історію до читача найбільш гармонійно.
5. Увага до віку і особливостей аудиторії
Малюнки повинні по можливості точно передавати епоху і обставини сюжету, проте уникати прийомів, які можуть, скажімо, шокувати юних читачів або, навпаки, увігнати в нудьгу підліткову аудиторію. Таким чином, у книзі про лицарів для дошкільнят не варто малювати криваві сцени битви з відрубаною головою, а у підлітковому детективі — «мультяшного» виду детективів з широко розкритими очима, поліцейських, що обіймаються з песиком тощо.
Видавництво «Штучка» ретельно підходить до вибору ілюстраторів для своїх книг. Ми співпрацюємо тільки з тими, чиї малюнки ведуть діалог з читачами, розвивають уяву і роблять розповідь більш насиченою. Ми будемо раді, якщо таким художником виявитеся саме ви!