Мене звати Ельвіра і я завжди мріяла стати молодою мамою. Моє бажання здійснилось і в 20років у нас із коханим чоловіком Віктором з’явилась прекрасна донечка Кароліна. Ми переїхали від бітьків у власний будинок із незакінченим ремонтом, маленькою дитиною і одразу поринули у бурхливий вирій самостійного життя. Спочатку біло дуже важко знайти час для усього: і з дитиною няньчитися, і прибрати, і їсти приготувати, і на себе час знайти. Вдень я намагалась хочь раз лягти спати з донькою, щоб відпочити. Мені звичайно допомогав чоловік, але тільки після роботи.
Час линув швидко, Кароліна підростала. Я могла залишити ії з іграшками на дивані, обклавши подушками, щоб вона не впала, а сама займалась домашніми справами. Дуже допомагали тоді і зараз батьки:мої намагались частіше приїжджати, а чоловікові приходили майже щодня, бо жили поруч. Ну і звичайно в мене є велика помічниця- сестра чоловіка Дар’я. Їй було11років, коли народилась її племінниця і звичайно ж їй цікаво з нею няньчитись і гратись. Так в неме додалось ще трошки часу для відпочинку.
Ну а зараз моїй малечі вже 1 рік 3 місяці і вона на місці не сидить. Я помітила, що їй дуже подобається усе за мною повторювати: я підмітаю підлогу- вона відбирає віник і сама щось намагається мести, я роблю чай- вона бере ложку та лізе по цукор і так далі. Тоді я вирішила давати їй можливість мені допомагати, хоч іноді від цього тільки більший безлад, але таким чином у неї виховується почуття відповідальності і вагомотіі її допомоги- а це вседуже багато значить. Тепер ми разом складаємо іграшки у кошик, миємо підлогу та витираємо пил- кожен по своєму. Головне це її власне бажання, прагнення до повторення за мною. Коли я починаю писати у блокноті будь-що, донька вимагає дати їй ручку та аркуш і малює щось своє. Іноді я починаю в’язати, так Кароліна підійшла, відібрала гачок і нитку і почала щось там крутити, зачіпляти нитку- це було дуже весело.
З такою помічницею, нарешті, в мене з’явилось більше часу для Кароліни, себе і Віктора , хатніх справ і, навіть, є час писати вірші. Ось, до речі, один із них:
Моє життя схоже на казку,
Щастям осяяний день уже зранку.
Коханий чоловік і донечка гарненька,
Ось моя сім’я рідненька.
Ми живемо у мирі і любові,
Разом до всього готові.
І посмішку зустріти, і сльози пережити,
І усе життя один одного любити.
Коли донечка сміється,
Нам усе в житті вдається.
А коханого поцілунки,
Для мене кращі подарунки.
До́нька увесь день стрибає,
Біжить, м’яч наздоганяє.
І співає, і танцює,
Вихваляється й малює.
Цілий день коханий в полі,
І коли ясно, і в негоді.
Агрономом він працює,
Врожа́ями землі керує.
Усьому світу хочу розказати,
Що завжди буду їх кохати.
Моє життя схоже на мрію,
Я зранку до вечора цьому радію.
Автор онлайн-блога: Эльвира Лаврущенко (Днепропетровская область, с.Зоряное)
Как стать лучшим автором онлайн-дневников за январь-2014 и получить ценный подарок— читайте здесь. Напоминаем, что каждый месяц наша редакция награждает лучших авторов блогов отличными призами!