Рак яєчників — серйозне захворювання, що потребує ретельної діагностики та раннього виявлення. Нажаль, частіше всього цей вид раку виявляється вже в поширених стадіях внаслідок того, що на ранніх стадіях має безсимптомний перебіг або неспецифічні симптоми. Ефективного затвердженого скринінга раку яєчника не існує. Основними первинними методами діагностики раку яєчника є щорічний огляд гінеколога, ретельний збір анамнезу, в тому числі спадкового, використання ультразвукового дослідження (УЗД), за показами – лабораторна діагностика (в т.ч. онкомаркери), променева та ендоскопічна діагностика. У цій статті ми детально розглянемо, як саме проходять ці процедури, коли їх призначають і що потрібно знати пацієнтці на кожному етапі діагностики.
Крок 1. Первинне звернення до лікаря
Першим кроком до діагностики є консультація гінеколога. Лікар ретельно збирає анамнез і оцінює симптоми, які можуть вказувати на рак яєчників:
- Здуття живота, що триває понад 3 тижні
- Хронічний тазовий біль
- Часте або раптове сечовипускання
- Незрозуміла втрата ваги
- Швидке насичення або відсутність апетиту
Якщо ці симптоми присутні, лікар призначає подальші дослідження — насамперед, УЗД органів малого таза.
Крок 2. Ультразвукове дослідження (УЗД)
УЗД є первинним методом діагностики при підозрі на рак яєчників.
Як проходить процедура:
Пацієнтка проходить трансвагінальне або трансабдомінальне УЗД. Під час трансвагінального УЗД датчик вводиться у вагіну, забезпечуючи найточнішу візуалізацію яєчників. Якщо трансвагінальне УЗД неможливе, лікар застосовує трансабдомінальне УЗД, для якого необхідно мати повний сечовий міхур для кращої візуалізації.
Що бачить лікар:
УЗД дозволяє оцінити розмір, структуру та контури яєчників, виявити наявність кіст або підозрілих пухлинних утворень. Тривожними ознаками є:
- неоднорідна структура новоутворення;
- товсті перегородки всередині кісти;
- наявність твердих компонентів;
- наявність вільної рідини в черевній порожнині (асцит).
- посилений кровоплин в утворенні під час доплерівського картування
Ці ознаки є підставою для більш поглибленого обстеження та верифікації пухлини
Крок 3.Додаткове обстеження та стадіювання захворювання.
- Лабораторні методи діагностики- загальноклінічне обстеження та онкомаркери. Найбільш часто призначаються онкомаркери СА125,НЕ-4,індекс РОМА).Також можуть бути призначені інші онкомаркери, взалежності від клінічних проявів та УЗД структури пухлини( ІнгібінВ, АФП, В-ХГЛ, ЛДГ, РЕА, СА 19-9).
- Променева діаностика (СКТ органів грудної, черевної порожнини, малої миски, МРТ малої миски з внутришньовенним контрастуванням.
- Ендоскопічна діагностика (фіброгастроскопія та фіброколоноскопія)
Ці методи діаностики дозволяють встановити стадію захворюваннята вибрати метод верифікації та подальшого лікування.
Крок 4. Верифікація діагнозу:
Види біопсії:
1. Відкрита (хірургічна) біопсія
- Як проводиться: здійснюється через розріз, зазвичай у рамках операції з видалення пухлини.
- Особливість процедури: найбільш інвазивний, але інколи єдиний спосіб отримати достатню кількість тканини для гістології.
2. Лапароскопічна біопсія
- Як проводиться: через кілька маленьких проколів у животі вводять лапароскоп (тонку трубку з камерою), яким лікар візуально оцінює органи та забирає тканину для біопсії.
- Особливість процедури: потребує загальної анестезії, дозволяє ретельно оглянути органи черевної порожнини, особливо якщо є сумніви щодо поширеності процесу.
3. Пункційна (аспіраційна) біопсія
- Як проводиться: під контролем УЗД або КТ лікар тонкою голкою забирає зразок тканини для подальшого гістологічного дослідження.
- Особливість процедури: швидка, мінімально інвазивна, часто проводиться амбулаторно, без загальної анестезії.
Крок 5. Гістологічне дослідження
Після взяття зразка він відправляється до лабораторії, де лікар-патоморфолог під мікроскопом визначає:
- Тип клітин (доброякісні або злоякісні).
- Ступінь агресивності пухлини.
- Конкретний тип раку яєчників.
- Можливе додаткове використання імуногістохічного та молекулярно-генетичного тестування з метою визначення соматичних та спадкових мутацій, що дає можливість застосування сучасних додаткових методів лікування, ефективної профілактики та своєчасного виявлення деяких форм раку у родичів пацієнтки(BRSA 1,2,синдром Лінча та інші).
Це дослідження є золотим стандартом діагностики й остаточно підтверджує діагноз.
Крок 6. Подальші дії після підтвердження діагнозу
У разі підтвердження раку яєчників пацієнтка обговорює з онкогінекологом подальші етапи лікування, що можуть включати:
- Хірургічне втручання.
- Хіміотерапію.
- Променеву терапію.
- Комбіновані методи.
Лікування підбирається індивідуально з урахуванням особливостей захворювання та загального стану пацієнтки.
Звертайтеся до лікаря при перших же симптомах, проходьте регулярні профілактичні огляди та будьте уважними до свого здоров’я.