Головна Дошкільнята Віршики про вербу: 10 коротких віршів для дітей

Віршики про вербу: 10 коротких віршів для дітей

mamabook
2717 Переглядів
верба

верба

Наш сайт Mamabook підготував тематичну підбірку поезії для діток. Це вірші про весну, вербу та її значення для українів.

-1-

Ми з Данилом біля річки
Посадили дві вербички.
А вони сплелись гілками,
Обнялись, немов руками.
Та й стоять, як ті сестрички,
На леваді, біля річки.
Ще й листочками кивають,
Наче в гості зазивають.
Автор: Ф. Петров

-2-

Сонце по діброві
Ходить, як лисичка.
Котики вербові
Жмурять жовті личка.

Вже не хочуть спати,
Хоч і трішки сонні.
Гріють лапенята
На яснім осонні.
Автор: А. Камінчук

верба

-3-

Біля яру, біля стежки
одягла верба сережки.
Головою хилитала,
потихесеньку питала:
– Де ота біленька хатка,
що гарнесенькі дівчатка?
Хай би вибігли до стежки,
подарую їм сережки.
Автор: Л. Костенко

-4-

Тане снiг, течуть струмки,
Ожива травичка,
I до сонця гiлочки
Простяга вербичка.
I м’якенькi, як пушок,
Нiжнi, як шовковi,
Ясно дивляться з гiлок
Котики вербовi.
Автор: К. Перелісна

-5-

Ой ти гілко, гілко вербова!
На тобі зелена обнова.
Ще холоднувато надворі,
А ти вже в святечнім уборі.

верба

-6-

Як йде весна до мого краю,
І грає сонце веселіше,
Верба найперша зацвітає,
І на землі стає світліше.
Верба схилилась над водою
І віти-коси в річці миє.
Своєю вродою простою
Людині завжди серце гріє.
Автор: Н. Красоткіна

-7-

Ой, прийшла до на весна,
Віти розпустила.
І м’якенькi, як пушок,
Нiжнi, як шовковi,
Ясно дивляться з гiлок
Котики вербовi.

-8-

Ой, вербо, вербо, вербиченько,
Гнучка та висока,
Де вродилась і зросла ти
Сестро милоока?
На Вкраїні народилась,
З Дніпра воду пила,
Людям нашим полюбилась.
Шану заслужила.

верба

-9-

Вербова гілка зацвіла
У мене на столі,
Як символ сонця і тепла,
Що схований у млі.
Як знак зеленої весни,
Котра ще вдалині.

-10-

Посадив Петрусь вербичку
Зелененьку, невеличку,
Щоб над стежкою росла,
Кучерявою була.
Перша пташка прилетіла,
В молодому листі сіла,
Заспівала на гіллі:
— Трі-лі-лі-лі, трі-лі-лі… —
Потім промінь золотистий
Примостився теж на листі,
Він приніс для юних віт
Аж від сонечка привіт.
Радо Петрик поглядає
На вербичку і питає:
— Ти скажи мені про те,
Хто скоріше з нас росте?
Автор: Д. Мегелик

плашка

Читайте також