Наш сайт Mamabook підготував чергову пізнавальну підбірку віршиків про мешканців лісу. Цього разу – про спритну, швидку білку. Для зручності вірші поділені на блоки за віковими групами – віршики для найменших діток, дітей-дошкільнят та учнів початкових класів.
Вірші про білку для найменших діток
***
Білка — скок
На пеньок,
Щоб зірвать собі грибок.
Білка — скік,
Білка — скок.
Де ж подівся грибок?
***
Червонясту шубку має
По гілках вона стрибає
Хоч мала вона на зріст,
Та великий має хвіст.
***
Упустила білка шишку,
Шишка вдарила зайчиська.
Той зі страху припустив —
Ледь ведмедя з ніг не збив.
В. Шульжик
Віршики для дітей 5-6 років
***
– Де ти, білочко, живеш?
Що ти, білочко, гризеш?
– У зеленому ліску,
У дуплі, у сосняку.
А гризу горішки,
І гриби, і шишки.
Г. Демченко
***
У рудої білочки
Дуже гарні діточки.
Одне, як мізинчик,
Сіло на ослінчик.
Друге, як грибочок,
Сіло на горбочок.
А третє, як мишка,
Ухопило книжку,
Сторінки гортає,
Казочку читає.
А. Костецький
***
Бігла білка по стежині
До старенької ліщини,
їй сказав сьогодні щиглик,
Що горішки вже достигли.
Назбирала повну жменьку
І поклала до кишеньки:
Буде чим почастувати
І сестер, і маму з татом.
Л. Медик-Яремчук
***
Хвіст трубою, спритні ніжки –
Плиг із гілки на сучок!
Носить білочка горішки
В золотий свій сундучок.
В неї очі, мов горішки,
Кожушинка хутряна,
Гострі вушка, наче ріжки,
У дуплі живе вона.
***
Мама-білочка руденька
Донечку пита маленьку:
– Посуд ти сама помила?
– Ні, я песика просила.
– Ну, а песик як зумів?
– Язичком його помив.
Л. Коврига
Вірші для учнів молодших класів
***
На гіллячках, на тоненьких,
Поки день ще не погас,
Сироїжки та опеньки
Білка сушить про запас.
Так нашпилює охайно,
так їх тулить на сосні
і міркує: а нехай-но
ще побудуть тут мені!
Поки дні іще хороші,
поки є іще тепло,
а як випадуть пороші,
заберу їх у дупло.
Л. Костенко
***
Білочка для онучати
випрала брудні штанята.
Каже: – На сосну залізь
і на сонечку повісь.
Повернулось білченятко,
в лапах – мокрі штаненятка.
Від дверей – одразу в плач:
– Ой, бабусенько, пробач!
І була ж мені морока:
Та сосна така висока,
видирався – ледь не впав,
А до сонця не дістав.
Л. Коврига
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зимові птахи України – фото та опис