Наш сайт Mamabook підготував підбірку віршів про славних лицарів та хоробрих воїнів – українських козаків. Доба козацтва зберігла у народній пам’яті багато славетних імен, оповідей про походи та бої.
***
Лицар наш Богун Іван –
Світлий розум, гнучкий стан,
На коні літав, як птах,
Мав по шаблі у руках,
Ними вправно фехтував
Так, як ще ніхто не знав.
***
Оселедець – не рибина,
А козацькая чуприна.
Він за вухо зачіпався
Та під шапкою ховався.
***
Булава – це влади знак,
Що втрима в руках не всяк.
До тієї булави
Треба, друже, голови!
В кошового булава
Рік всього в руках була.
А тоді на Раді він
Звіт тримав з усіх сторін:
Що зробити встиг за рік
Цей шановний січовик.
***
Бунчук
Триметрова чорна паля
Зверху кулю мідну мала,
А під нею – кінський хвіст
Та ще кілька довгих кіс,
Ця військовая святиня –
Перемоги берегиня.
Ніс її в бою бунчужний,
Щоб козачий стан був дружний:
Де бунчук – там кошовий
Кіш веде на правий бій.
***
Вуса — гордість козака,
Ними й ворога зляка.
Не носили бороди
Наші лицарі-діди.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські приказки про козаків
***
Гоп-гоп, гопачок,
Затанцює козачок!
Танець хвацький,
Дуже вправний,
І веселий, і забавний.
На дозвіллі і в поході.
Козаку стає в пригоді.
Та не тільки це танок,
А й військовий ще урок.
Це мистецтво звуть отак:
Славний бойовий гопак.
***
Раз – два – голова,
Щоб трималася на в’язах
Ми тренуємо всі м’язи
Три – чотири, руки в ділі –
Раз кулак, два кулак –
Бий сильніше, козак.
Щоб триматись на коні,
Треба ноги нам міцні,
Сильні ноги, дужі ноги –
Не злякаються дороги.
Підемо разом в присядку –
Це найкраща нам зарядка.
***
В козаків були завжди
В шані сивії діди:
У походах славних знані,
Та завжди на Ради звані,
Старшині давали знати,
Де й коли можливі втрати,
Звичаї оберігали
«Запорозькі аксакали»:
Як лунала їхня мова,
Мало сенс їх кожне слово!
***
Фальконета – це гармата,
Місця просить небагато.
Хоч маленька, та моторна,
З борту чайки б’є проворно.
***
Кінь козацький – вірний друг –
Знає весь Великий Луг,
Козака не підведе,
Не покине він ніде.
Та траплялося і так,
Коли хусткою козак
Рот зав’язував коню.
Як гадаєте, чому?!
Щоб він часом не заржав
І не викрив усіх справ.
Оригінальні подарункові чашки (Інтернет-магазин Tovarik.com.ua)
***
Що би хто не звелів,
що би хто не казав,
я сьогодні таки
запорізький козак.
Хоч не сіється вус,
Хоч на зріст я малий –
українські шляхи
в Січ мене завели.
В мене коник баский,
в мене шабля – лиха.
Ворог схоче прийти –
бережеться нехай!
***
Я козак і ти козак,
Я вояк і ти вояк,
Щоб в бою стояти мужньо
Ми повинні бути дружні.
Ми хоробрі вояки –
Побратими-козаки.