Дощ – цікаве природне явище. Дітки обожнюють літній та весняний дощ, проте через зливу восени змушені сидіти вдома. Наш сайт Mamabook зібрав цікаву підбірку віршиків про дощ для дітей різних вікових категорій – і дошкільнятам, й учням початкових класів.
Вірші про дощ для 3-4 років
***
Дощик не страшний дитині,
Не сидиться їй в хатині.
На велосипедику гасає,
Парасольку в руці тримає.
***
До нас на довгій мокрій ніжці
Дощик скаче по доріжці.
У лужку – дивись, диви! –
Він пускає бульбашки.
***
Враз набігли
Чорні хмари,
Припустився
Дощ-косарик.
Сіяв, віяв —
Не косив,
Тільки трави
Заросив!
***
Дощик кап-кап-кап –
Капотить.
Вітерець шух-шух-шух –
Летить.
Він свою роботу знає –
Дощикові ритм збиває!
***
Дощик чисто,
Дощик чисто
Умиває наше місто.
Умиває він топольки,
І травичку, і квітки.
І розкриті парасольки,
І барвисті парасольки
Під дощем
Немов грибки.
***
— Звідки дощ іде?
— Із неба!
— Де іде той дощ?
— Де треба.
Без дороги ходить скрізь —
через поле, через ліс.
Віршики про дощ для дітей 5-6 років
***
Iди, дощику, iди,
На городи, на сади,
На траву, на квiти,
Що садили дiти.
Щоб травичка пiдросла,
Щоб квiточка розцвiла,
Щоб дiтки маленькi
Росли здоровенькi!
***
Дощик, Дощик! —
Аж залопотіло.
Ліс і поле,
Все навколо
Дощику зраділо.
Дощик, Дощик! —
По дорозі стука.
Ми краплини.
Мов перлини,
Ловимо у руки.
***
Вимив дощик рідне поле
Нам на втіху.
Після дощику навколо
Тихо-тихо…
Задивилися хмаринки
Сині-сині,
Як гойдаються росинки
На стеблині.
***
Між травинок — дощ зелений,
На фіалках — синій,
На ромашках — білий-білий,
Сірий — у хмарині.
На червоних черевичках
Крапельки червоні.
І чомусь прозорі зовсім
На моїй долоні.
***
Дощ ішов, спіткнувсь і впав,
Вилив воду із холяв.
І маленькі дві краплинки,
Мов коштовні намистинки,
Заблищали вмить на сонці
У кульбабки на долоньці.
***
Дощова хмаринка
Біла хмара в синій блузі
Низько-низько так висить:
Що там робиться на лузі?
Може, квіточки полить?
Може, вже засохли віти?
Травам нічого попить?
Будуть верби зеленіти,
Ось лиш дощик прилетить.
Вірші дітям 7-9 років
***
Із-за гаю хмарою
Налетів,
До пшениці ярої
Гримотів.
Виливсь, як з відра того,
Та й нема:
Ліс і поле райдуга
Обійма.
І воркує горличка
Під берізкою,
Мов просохле горлечко
Прополіскує.
***
Світило сонце, й дощ поливсь
На сад, на хати, площі.
Говорить мама: — Подивись,
Сліпий сьогодні дощик.
А я кажу: — Він не сліпий!
Він, певне, бачить, мамо,
Бо нас знайшов і покропив
В садочку під кущами!
***
Вихопивсь дощик поміж заграв:
Чоботи сині, синя сорочка,
Сині мелодії понапинав
З неба широкого аж до листочка;
Синіми стрілами закресав,
Сині листочки дрібно писав —
Людям, озерам, лукам за обрій,
Ох і смішний же!
І добрий-добрий!
***
Дощ ішов, а вітер віяв.
У ромашки змокли вії,
В горобця намокли крила,
Змокла киця біла-біла.
Змокла стежечка знайома,
Що вела мене додому.
Навіть вишенька в садочку
Вся промокла до листочка,
Та не скаржиться нікому,
А росте собі при тому.
І росте горох у полі,
І картопля, і квасоля.
Я під стіл ходила пішки,
А тепер вже більша трішки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дитячі загадки про веселку для дітей 6-8 років