Наш сайт Mamabook підготував підбірку повчальних і цікавих історій для дітей. Ці притчі розкривають сутність дружніх взаємин, вчать доброті, взаємопідтримці.
Погані слова
Двоє друзів посварилися. І один друг почав всім знайомим говорити погані слова про свого друга.
Але потім він заспокоївся і зрозумів, що був неправий. Він прийшов до свого друга і попросив вибачення.
Тоді другий друг сказав:
– Добре! Я тебе прощу. Тільки за однієї умови.
– Якої умови?
– Візьми подушку і випусти все пір’я на вітер.
Перший друг так і зробив. Він розірвав подушку. А вітер розніс пір’я по всьому селу.
Задоволений друг прийшов до іншого і сказав:
– Виконав твоє завдання. Я прощений?
– Так, якщо ти збереш всі пір’я назад у подушку.
Але самі розумієте, що неможливо зібрати всі пір’я назад. Так і погані слова, які вже розлетілися по всьому селу, та які почули інші люди, не можна забрати назад.
Двоє друзів
Старший називався Франк і мав 20 років. Молодшого звали Тед, і йому було 18. Разом вони проводили багато часу. Їх дружба сягала ще молодших класів школи. Разом вони вирішили піти до війська. Перед виїздом з дому склали присягу перед собою і перед родинами, що берегтимуть одне одного.
Їм пощастило, і вони опинилися в одному батальйоні. А далі їх послали воювати. Це була страшна війна, що точилася посеред розпечених пісків пустелі.
Якийсь час Франк і Тед перебували в облозі. Та ось одного вечора надійшов наказ здійснити рейд на ворожу територію.
Вояки під пекельним вогнем супротивника ішли вперед цілу ніч. Зранку дісталися до якогось села. Проте Теда не було. Франк кинувся його шукати, аж знайшов прізвище друга у списку зниклих безвісти. Франк підійшов до командира із проханням дозволити йому рушити на пошуки.
— Це надзвичайно небезпечно, — сказав командир, — Я вже й так втратив твого друга, а ти хочеш, аби позбувся й тебе? Там іде страшна стрілянина.
Проте Франк все ж подався шукати Теда. Минуло кілька годин, заки він знайшов його. Тед був смертельно поранений. Франк обережно узяв його на плечі. Але тут зненацька пролунав постріл. З останніх сил Франкові таки вдалося донести друга до табору.
— Чи ж варто було вмирати, аби врятувати вбитого? — спитав командир.
— Так, — прошепотів Франк, — Перед смертю Тед вимовив: «Я знав, що ти прийдеш».
Скільки друзів тобі потрібно
Учень прийшов до Вчителя і запитав його:
— Вчителю, скільки друзів повинно бути у людини – один чи багато?
— Все дуже просто, – відповів Учитель, — зірви мені он те червоне яблуко з верхньої гілки.
Учень задер голову і відповів:
— Але воно дуже високо висить, Учителю! Мені не дістати.
— Поклич друга, нехай він допоможе тобі, — відповів Майстер.
Учень покликав іншого учня і став йому на плечі.
— Мені все одно не дістати, Учителю, — промовив засмучений учень.
— У тебе більше немає друзів? — посміхнувся Учитель.
Учень покликав ще приятелів, які крекчучи стали підійматися один одному на плечі та спини, намагаючись побудувати живу піраміду. Але яблуко висіло занадто високо, піраміда розсипалася, і учень так і не зміг зірвати жадане яблуко.
Тоді Вчитель покликав його до себе:
— Ну, ти зрозумів, скільки людині потрібно друзів?
— Зрозумів, учитель, — сказав учень, потираючи забитий бік, — багато — щоб усі разом ми змогли вирішити будь-яку проблему.
— Так, — відповів майстер, засмучено похитуючи головою, — дійсно, потрібно багато друзів. Щоб серед усього цього збіговиська гімнастів знайшовся хоча б один розумний чоловік, який здогадався б принести драбину!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 50 приказок та прислів’їв про дружбу
Притча про дружбу у віршах
В якімсь селі дідусь один вмирав,
На Той світ вже збирався у дорогу…
До рук ікону взяв, поцілував,
А наостанок все ж прохав у Бога:
Хоч я й старий, та міг би ще служить,
Порадником і дітям і онукам,
Якби ж ти, Боже, дав іще пожить,
Відстрочив трохи з Сонечком розлуку.
Господь почув, подумав і спитав,
Сховавши усміх, зазирнувши в очі:
— Відстрочить, кажеш? Може б я і дав
Тобі пожити… Добре, скільки хочеш?
Дідусь ожив відразу, звеселів,
Подумав про онуків, про синочків:
— О, Господи! Ти стільки дай років —
На гілці скільки майорить листочків.
— Ні, це багато,Бог йому на це, —
Не можу скільки літ тобі ще дати.
— Ну, скільки яблук має деревце?
— Ні, не проси, — і це тобі багато.
— Тоді дай стільки, скільки за роки
Хороших, добрих, вірних мав я друзів.
— Хай буде так, — торкнувсь його руки, —
По справедливості і по заслузі.
І Бог пішов, а той дідусь піднявсь
І сиві вуса підкрутив завзято,
Бо друзів за життя він скільки мав,
Як яблук і листочків разом взятих!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найкращі дитячі мирилки українською мовою: 10 веселих віршиків
