Пішов раз лев на лови й зустрів мишку. Хотів її було з’їсти, вже й лапою навіть надушив. А мишка й каже йому:
— Ой, леве, могутній владарю! Не їж мене, змилуйся наді мною, бідною, маленькою мишкою! Я тобі за те в пригоді стану!
Засміявся лев:
— Ти мені в пригоді станеш? Якась нещасна мишка — мені, цареві над звірями, у пригоді можеш стати? У якій же це пригоді?
— А хто може теє знати, — каже мишка. — Тільки благаю я тебе — зглянься (змилуйся) наді мною!..
Зглянувся лев, пустив мишку. Подякувала вона й побігла швиденько до своєї нірки.
Коли це, за яким часом, попався лев у тенета (сітка для ловлі звірів, птахів). Б’ється, сердешний, борсається в тенетах, нічого не зробить — ще гірше заплутався в сітку. Аж де не взялась мишка — одну петельку перегризла, другу… Як заходилася (почала швидко робити), то таку дірку в тенетах зробила, що й лев виліз! Тоді мишка й каже левові:
— А що, бачиш, і я, маленька мишка, тобі в пригоді стала!
— Бачу, — каже лев, — віддячила ти мені й навчила мене! Спасибі тобі. Я бачу, що добро, зроблене комусь, сторицею (у сто разів більше) вертається.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 3 найкращі притчі про вчителів та їхнє покликання