Представляємо підбірку українських приказок про козаків, які знадобляться учням молодших класів. Адже в школі часто дають подібне завдання – підготувати приказки на тему козацтва.
***
Береженого Бог береже, а козака — шабля.
Ви — пани, а ми — запорожці.
Гетьман знає, що в нас нічого немає.
Де два козаки, там три гетьмани.
Де козак, там і слава.
Дівка не без щастя, козак не без долі.
Дівчина родиться, а козак на коня садовиться.
До булави треба голови.
Добрий козак баче, де отаман скаче.
Життя собаче, зате слава козача.
За наше жито та ще нас бито.
Звання козацьке, а життя собацьке.
Зроду-віку козак не був і не буде катом!
Козак з бідою, як риба з водою.
Козак із пригорщі нап’ється, а з долоні пообіда.
Козацькому роду нема переводу.
Козача потилиця панам ляхам не хилиться.
Коли козак у полі, то він на волі.
Місяць — козацьке сонце.
На козаку й рогожа пригожа.
Не так тії пани, як підпанки.
Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води!
Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.
Не усе ж то козак, що списа має.
Піду на Низ, щоб ніхто голови не гриз.
Пропали пани гетьмани, а кобила порох з’їла.
Птиця з птицею не наб’ється, а козак з дівчиною не наживеться (мусить покинути).
Пугу! Пугу! — Козак з Лугу.
Січ — мати, а Великий Луг — батько.
Скажи, враже, як пан каже.
Степ та воля — козацька доля.
Терпи, козаче, горе — будеш пити мед.
Терпи, хлопче, козаком будеш.
Ти козак, тільки шапка не так.
То не козак, що отаманом не думає бути.
Три пани, два отамани, а один підданий.
У ляхів — пани, у Москві — рєбята, а у нас — брати.
У нас де крак, там козак, а де байрак, там і сто козаків.
Хліб та вода — то козацька їда.
Хоч і спина гола, аби своя воля.
Чоловік без волі, як кінь на припоні.
Щирий козак ззаду не нападає.
Що буде, те й буде, а козак панщини робить не буде.
Що там холод, коли козак молод!
Як кущ розів’ється, то й козак розживеться.
На фото: якісні вишиванки для дітей різного віку (Інтернет-магазин Tovarik.com.ua)