Артеріальна гіпертензія – це стан, при якому спостерігається підвищення артеріального тиску: систолічного понад 140 мм рт. ст. і діастолічного понад 90 мм рт. ст. Діагноз встановлюється на основі щонайменше трьох вимірювань, проведених у різний час у стані спокою.
Це захворювання поширене серед дорослого населення, найчастіше зустрічається у людей старше 65 років.
Види гіпертензії
Артеріальна гіпертензія може бути первинною (есенціальною) – без очевидної причини, або вторинною (симптоматичною), коли її розвиток спричинений іншими захворюваннями.
До основних видів вторинної гіпертензії належать:
- Ренопаренхіматозна – виникає на тлі патологій нирок (нефрит, діабетична нефропатія, кісти, пухлини тощо).
- Вазоренальна – зумовлена порушенням кровопостачання нирок (атеросклероз, тромбоз, аневризма).
- Ендокринна – пов’язана з розладами надниркових залоз або щитоподібної.
Ступені артеріальної гіпертензії:
- I ступінь – тиск перевищує 140/90 мм рт. ст., але серце та інші органи залишаються без змін.
- II ступінь – тиск вище 160/95–100 мм рт. ст., є ураження органів-мішеней, але їхні функції збережені.
- III ступінь – тиск перевищує 180/110 мм рт. ст., розвиваються серйозні порушення роботи органів-мішеней.
Прогноз залежить від рівня тиску, ураження органів та супутніх факторів ризику.
Причини розвитку
Гіпертензія може розвиватися через різні зовнішні та внутрішні фактори, серед яких:
- супутні захворювання (ішемічна хвороба серця, діабет, атеросклероз, серцева недостатність);
- генетична схильність;
- приймання певних ліків (нестероїдні протизапальні засоби, стероїди, контрацептиви);
- зайва вага, нераціональне харчування, шкідливі звички;
- малорухливий спосіб життя, стреси, похилий вік.
Без правильного лікування гіпертензія може призвести до тяжких ускладнень, а в запущених випадках – до летальних наслідків, зумовлених ураженням серця.
Ознаки артеріальної гіпертензії
Артеріальна гіпертензія не завжди має виражену симптоматику, а її прояви можуть варіюватися залежно від ступеня впливу на органи-мішені. У багатьох випадках навіть суттєве підвищення артеріального тиску не супроводжується вираженими ознаками.
Можливі симптоми гіпертензії:
- головний біль;
- запаморочення, переднепритомний стан;
- поява «мушок» перед очима;
- нудота;
- біль у ділянці серця;
- пришвидшене серцебиття;
- задишка;
- носова кровотеча;
- хронічна втома;
- тремтіння кінцівок;
- тривожність.
Артеріальна гіпертензія негативно впливає на серцево-судинну систему, нирки, головний мозок і зір. До тяжких наслідків належать:
- інфаркт міокарда;
- інсульт;
- ниркова недостатність;
- гіпертонічний криз;
- розшарування аорти.
Як допомогти людині з вищезазначеними симптомами? При різкому підвищенні тиску важливо вчасно викликати швидку допомогу, заспокоїти людину, розстебнути щільний одяг, забезпечити доступ свіжого повітря та укласти хворого з піднятою головою.
Діагностика гіпертензії
Для встановлення діагнозу кардіолог проводить комплексне обстеження, що включає вимірювання артеріального тиску, лабораторні аналізи та інструментальні методи.
Основні методи діагностики:
- аналіз крові та сечі;
- ЕКГ;
- добове моніторування артеріального тиску;
- УЗД серця та судин;
- ангіографія;
- доплерографія;
- КТ, рентгенографія грудної клітки;
- УЗД нирок і наднирників.
Додатково можуть визначатися рівень ліпідів у крові, концентрація сечової кислоти та гормональний фон.
Як лікувати хворобу
Лікування спрямоване на зниження артеріального тиску, захист органів-мішеней та усунення факторів ризику. Терапія включає медикаментозні та немедикаментозні методи. Комплексний підхід допомагає контролювати тиск, запобігати ускладненням і мінімізувати побічні ефекти.
Методи немедикаментозного лікування:
- раціональне харчування;
- контроль маси тіла;
- помірна фізична активність;
- психотерапія;
- масаж;
- фізіотерапевтичні процедури;
- бальнеотерапія;
- фітотерапія тощо.
Також лікар призначає спеціальні препарати для зниження тиску (наприклад, «Амплодипін», замовити його можна на сайті https://www.add.ua/ua/medicamenti/l/marka_amlodipin/). Однак перед застосуванням ознайомтеся з інструкцією та чітко дотримуйтеся правил приймання.
Як захистити себе від появи такої хвороби
Єдиний варіант – профілактика. Лише так ви можете знизити ризик розвитку захворювання. Для цього важливо дотримуватися здорового способу життя, відмовитися від шкідливих звичок і регулярно займатися фізичною активністю.
Ключову роль у профілактиці відіграють підтримка нормальної ваги, збалансоване харчування з обмеженням солі та систематичне приймання призначених лікарем препаратів (у разі потреби).