Як то кажуть: «Усе пізнається в порівнянні». Нам доводиться миритися з поганим отопленням узимку чи подертими партами. А от у різних куточках світу проведення навчання – вже за радість. Тож, буває, школи організовують у найнеочікуваніших і, звичайно ж, абсолютно некомфортних умовах.
Наш сайт Mamabook підготував цікаву фотопідбірку, як виглядає шкільне навчання в різних куточках світу.
Кот-д’Івуар
На фото – не вчителька з математики, як вам може здатися на перший погляд. Мешканка села Како, яке розташоване в африканській країні Кот-д’Івуар, завдяки освітній програмі «Юнісеф» отримала можливість знову повернутися до школи та отримати середню освіту.
Китай
Це не екстремальна шкільна екскурсія, а шлях учнів до школи. Дітям із села Атулер, що розташоване в китайській провінції Сичуань, доводиться пробиратися до школи по гірській драбині. Відстань – 800 м. Школярі у супроводі дорослих змушені по 2 години висіти на лозах до пункту призначення. Відвідуються школу учні 2 рази на місяць.
Камбоджі
Село Мехрі у Камбоджі традиційно називають плаваючим. Адже основний заробіток місцевих мешканців – рибальство. Усе село «стоїть» на воді, тож учні щодня дістаються до своєї школи на човнах.
Тайланд
А ці школярі мешкають в одному із сіл Тайланду. І вони змушені навчатися в пустелі.
Індія
В Амараваті, в одному з бідних міст Індії, діти навчаються у вуличній школі.
Африка
Представники африканського напівкочового племені масаі навчаються безпосередньо на природі – під гілками могутніх баобабів.
Бутан
Для дітей з міста Тхімпху (столиця Бутану) бути школярами – велика вдача. Згідно статистики, лише 10% дітей цього південноазіатського королівства можуть отримати навчання. Причина – у бідності місцевого населення. Відправити дитину в школу у Бутані – це розкіш.
Гімалаї
Так виглядає школа на колесах для дітей робочих мігрантів у Гімалаях. На уроках присутні діти різного віку. Усі вони роззуваються, перш ніж «зайти» до імпровізованої класної кімнати у фургоні.
Індія
Індерджит Хурана – учитель-філантроп в Індії. Вона організувала вуличні школи безпосередньо на платформах вокзалів. Її учні – це безпритульні діти. Вони живуть за рахунок милостині, яку просять на вулицях. Завдяки зусиллям Індерджит в Індії отримують навчання 4000 вуличних дітей. В імпровізованих школах їх не лише навчають, але й годують, видають ліки для їхніх сімей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Притча про плоди учительскої праці
