Наш сайт Mamabook підготував велику підбірку дитячих віршів про зимові місяці. Ця добірка буде корисною на уроках в початкових класах, при підготовці до новорічних свят у дитячому садочку та школі.
Віршики для дітей про грудень
***
Грудень тихо наступає,
Землю снігом посипає.
Подивись лишень сюди –
Та це ж зайчика сліди.
Де ж наш сірий заховався? –
Він у білу шубку вбрався.
Більше зайчик не боїться
Ні вовчиська, ні лисиці.
***
В грудні виють заметілі.
Вкрили ковдри білі-білі
І луги,й долини,й поле.
Спить, дрімає все навколо.
Грудень скрізь господарює,
Замки крижані мурує,
На ялинові верхи
Одягає кожухи.
Грудень-місяць рік кінчає,
Нас до свята наближає.
***
Всі річки тепер в обнові,
Біле скло над бережком.
Ходить грудень по діброві,
Застеляє світ сніжком.
Вишні з інею розквітли,
В білих шубах всі дубки.
Позирають ночі світлі
В розмальовані шибки.
***
Дорожній майстер грудень
Мости будує всюди,
Вкриває ріки кригою,
Воює із відлигою:
Дороги приморожує
Ще й снігом припорошує,
Щоб на дзвінких санчатах
Новому року мчати.
***
Відійшла в минуле осінь.
Грудень – первісток зими –
Оглядає володіння.
Сніг іскриться під саньми.
В білих шатах ліс дрімає.
Кригою взялись річки.
І виблискують під сонцем,
Як посріблені стрічки.
***
Змерзлим груддям
скрізь і всюди
вкрилось поле і шляхи.
– Це вже Грудень! –
кажуть люди
і вдягають кожухи.
І дерева в білий іній
вбрались, як у кожушок.
Річка спить у кризі синій,
і замовкнув спів пташок.
Вірші про січень
***
Подивись: з початку року
На землі лежать сніги.
Скрізь, куди сягає око,
Кучугури навкруги.
Вітер снігом б’є в обличчя,
Засипає снігом дах,
І ведуть між себе січу
Хуртовини у степах.
Звір в цю січу попадеться —
Геть тікає ледь живий.
І по праву січнем зветься
Місяць перший, зимовий.
Л. Горлов
***
Лиш недбальців-неслухнянців,
Хто загаявсь на гулянці,
Розстіба свого кожуха,
Виставля з-під шапки вуха, —
Тих снігами я січу!
Тих морозами печу!
Т. Коломієць
***
Вийшов січень у кожусі –
Білі брови, білі вуса.
Біла торба у руках,
Зорі світяться в очах.
Січень сипав із торбинки
Сніг на сосни і ялинки,
А з дерев на стежечки
Сніг трусили білочки.
Л. Новикова
***
Січень-сікач
Ой багато насік.
Насік з морозу гілок,
Та запріг снігура у візок,
Та привіз до Вітра-брата,
Поскладав у холодній хаті.
До весни іще довго жити,
Буде чим у печі топити.
М. Воробйов
***
Січень – року перший син.
Носить одяг він з перлин.
Всіх морозами страхає
Путь– доріжки замітає.
Але люблять його діти.
Як же січню не радіти?
Новий рік, Різдво Христове,
Водохреща – ці чудові свята
Січень нам дарує,
Всіх гостинцями частує.
Дитячі вірші про лютий
***
Лютий в гості на гостину
Кличе всю свою родину.
Та родина – чимала,
Суне й суне без числа:
Морозища, морозенки —
І великі, і маленькі;
Завірюхи капловухі,
І сніжинки-балеринки,
І Вітренко, і вітрисько —
Вже вони близенько, близько.
Ще до ночі в темнім борі
Вся родина буде в зборі.
Запита родину Лютий,
Чи то кожний добре взутий?..
Гей, у танець!.. І зі сну
Збудять танцями весну!
О. Сенатович
***
Другий місяць зветься Лютий,
А лютує він тому,
Що на світі довго бути
Не доводиться йому.
Хоче Лютий, щоб на світі
Панувала вік зима.
Та поволі сонце гріти
Починає крадькома.
Довші дні, коротші ночі.
Гульк — уже й струмок тече!
Лютий враз як зарегоче,
Знов морозом припече.
Та як здійме враз хуртечу,
Як засипле снігом дах!
Люди добре топлять печі,
Щоб не змерзнуть у хатах.
Та здаля вже крок по кроку
Йде весна, веселий час.
І, розгніваний, до строку
Лютий геть тіка від нас.
Н. Забіла
***
Лютий — місяць дуже лютий:
Запитає, в чому взутий?
Виє хуга-завірюха,
Не пускає без кожуха.
Але сонечко сміється,
Стиха до землі проб’ється,
Хоч частинку, хоч хвилинку,
А погріє її спинку.
Л. Кондрацька
***
Він взимі останній, діти, –
Місяць лютий кожен зна…
Хоч морозний і сердитий,
Та за ним іде весна.
В небо глянеш – мружиш очі:
Сяють промені ясні!
Покоротшали вже ночі
І зробились довші дні.
М. Познанська
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Короткі віршики про зиму, Новий рік та Святого Миколая для дошкільнят