Дитячі віршики та скоромовки Грицька Бойка

Скоромовки – ефективний та простий способі вивчити з дитиною правильну вимову літер, розвинути пам’ять та уяву. Наш сайт Mamabook підготував підбірку веселих скоромовок та віршів, які написав відомий дитячий автор Грицько Бойко.

 
***
— Ну, хіба таке годиться?!
В тебе знову одиниця!
— А мене сьогодні, мамо,
Запитали знов те ж саме!

***
От якби ми під вербою
Не зустрілися з тобою,
І якби не роздягались,
І якби ми не купались,
І якби у глибині
Не було пенька на дні,
І якби про те ми знали,
І якби ми не пірнали,
І якби не всі якби,—
Не набили б ми лоби!

***
В нашій школі два Миколи,
Два любителі футбола.
Правду скажем: добре грають!
Та уроки забувають.
І тому в обох Микол
У журналі «кол» та «кол».
І сьогодні два Миколи
Невеселі вийшли з школи.
Стали хлопці міркувать:
— Як же нам дістати п’ять?
І сказав один Микола:
— Може, кинути футбола? —
А Микола до Миколи:
— Що? Футбола? Та ніколи!
Я придумав, ти послухай,—
Другу він шепнув на вухо,—
І в футбола будем грати,
І уроки готувати
Ми по черзі, як брати:
Я сьогодні — завтра ти.
Вчитель здумає спитать —
Хоч один з нас буде знать!
Підбадьорений Микола
До півдня ганя в футбола,
За уроки — ні-ні-ні! —
Вчить сьогодні не мені!
А па завтра знов-таки
У Микол все навпаки.
Другий вже тепер Микола
До півдня ганя в футбола,
За уроки — ні-ні-ні! —
Вчить сьогодні не мені!
Та Миколам, як на зло,
Знов-таки не повезло:
Вчитель з них того питав,
Хто в футбола все ганяв.
Ось чому в обох Микол
У журналі «кол» та «кол»!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дитячі загадки про погоду українською мовою 

***
Сашко в трамваї повному,—
Розсівся він «як слід»…
А біля нього згорблений
Стоїть старенький дід.
Хтось до Сашка звертається:
— Чи вас у школі вчать,
Як місце дати старшому,
Як старших поважать?
– Та вчать,— Сашко відказує,
Але оце якраз
Розпочались канікули —
Ніхто не учить нас!

***
Із гостини по сніжку
Хлопчики вертались,
А товариш запитав:
— Як вам гостювалось?
— Та нічого, все як слід…
Тільки, бачиш, друже,
В тому домі хазяї
Некультурні дуже.
Некультурні хазяї,
Просто нехороші,—
У прихожій не зняли
З нас вони калоші!
Навіть з наших кожушин
Снігу не струсили…
То ми так, як увійшли,
І до столу сіли.

***
Митрофанка в школі й дома
Обіцяльником звемо ми.
Та і як його не звать? —
Любить хлопець обіцять.
Тільки те, що обіцяє,
Він одразу ж забуває…
Всі сміються з Митрофанка:
— На наступних зборах ланки,
Коли будеш виступать,
Обіцяй… Не обіцять!