Наш сайт Mamabook підготував піддібрку дитячих віршиків про птахів на українській мові.
Снігурі
Звідкіль налетіли
Стоголосим табуном
І розсипалися в полі
Над розсипаним зерном.
Заспівали, задзвеніли,
Мов заграли кобзарі…
Де взялась весела зграя,
Жарогрудні снігурі.
Синичка
Пташечка мене гука,
вийду – зразу ж утіка.
Тільки в хату я зайду,
вже виспівує в саду.
Винесу їй хлібця, сала,
щоб і завтра заспівала.
Півник
– Гей, до мене! – півник кличе,-
Я нового вірша вивчив! —
Став читать… Біда яка!
Не згадає ні рядка.
Замість вірша на току
Заволав: — Ку-ку-рі-ку!
Фазан
Всім відомо, що в фазана
Пір′я гарне несказанно –
Сяє барвами, мов квіти
Чи казкові самоцвіти.
Ластівки
Від зорі і до зорі
Все працюють трударі.
Ліплять гнізда ластівки,
Ластівки-будівники.
Хоч не мають рук, рук —
Дзьобиками стук-стук!
Носять глину і пісок,
Соломинки і пушок.
Подивіться, скільки хат
Для майбутніх ластів’ят!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дитячі віршики про українські свята
Півень
З півнем в нас — одна морока,
Він ночує на току,
Тільки ніч заплющить око,—
Він уже й ку-ку-рі-ку!
Зимові птахи
Червоні снігурі
стрибають по дворі.
В задумі чорний крук
присів на білий сук.
Синиці голубі
співають на вербі.
На зиму омелюх
пошив рудий кожух.
Горобець
Летів горобейчик:
— Джив, джив, джив!
Де ж мені сісти?
— На печі.
— Що ж мені їсти?
— Калачі.
Дятел
Дятлик чув від діда.
Коли в лісі ріс:
— Хто б про тебе відав,
Якби не твій ніс?
Дятлик тер свій лобик.
А потім і звик.
Хоч довший за дзьобик
У нього — язик.
Шпак
До горобця звернувся шпак:
— Посвищи, браток, отак.
Горобець — і так і сяк —
Ні, не може він, як шпак.
Знать, горобчик не уміє
Засвистати: фію, фію!
Украинский сайт для родителей и детей Mamabook.com.ua.
Копирование материалов разрешено только с открытой ссылкой на наш портал!