Казка для дітей про Святого Миколая

Високо-високо в небі жило маленьке янголятко.

Там йому було дуже весело. Воно стрибало з хмарки на хмарку, спускалося вниз із сонячним промінням і бігало під небесним дощем. А коли ставало холодно, ловило сніжинки і робило з них блискучі ланцюжки. Воно було дуже щасливе!

Янголятко особливо полюбляло зиму, бо в цей час на небі все мінялося. Починався рух і метушня: старші янголи бігали, щось носили, складали, прикрашали; великі небесні робітні відкривалися, і там всі завзято працювали. Так! Наближався час, коли Святий Отець Миколай завітає до всіх чемних дітей зі своїми дарунками.

У небі аж кипіло. Всі янголи старалися бути найкращими і зробити якнайбільше, щоб Святий Миколай саме їх вибрав допомагати йому обдаровувати дітей.

І маленьке янголятко теж старалося. Воно знало, що Святий Миколай його десь аж за кілька років може вибрати, бо ще зовсім маленьке. Але воно мало добре серце і дуже хотіло всім допомагати.

Бувало, піде янголятко до фабрики, де виробляють смачні шоколадки і різні цукерки, завинені в срібні папірчики. Стане біля казана розтопленого шоколаду і почне мішати. Всі янголи довкола обприскані шоколадом, мале янголятко з голови до ніг бронзове, і навіть головний янгол-кухар має велику шоколадну пляму на фартуху.

Тоді янголи випихають маленького з фабрики:
– Краще йди допомагай у друкарні!

А там друкували цікаві книжки для дітей та дорослих, які із задоволенням читали й самі янголи. Стане янголятко помагати при машині, що зшиває сторінки книжок. І раптом з’являються книжки з помішаними сторінками, з малюнками, оберненими догори ногами, і з плямами чорнила на обкладинках.
– Нам більше допомоги не треба, – випрошують його. – Іди допомагай на фабриці іграшок!

Та коли янголятко допомагає на фабриці іграшок, дивні випадки трапляються: пожежне авто чомусь на синє помальоване, лялька блакитноока має тільки одне око, а ведмедик волохатий загубив свій кожушок. І з фабрики іграшок його випрошують.

Бідне янголятко, воно так хотіло допомагати, а його завжди посилали в інше місце, і завжди сварили за якісь чудернацькі випадки.
Зажурилося маленьке янголятко. Сіло під хмаринку і гірко заплакало з відчаю. У цей час відчинилися великі золоті ворота і вийшов Святий Миколай. Янголятко дуже любило Святого Миколая. Він завжди мав лагідне слово для кожного янгола, всіх пильнував, всім допомагав. Маленьке янголятко Миколай при зустрічі часто гладив по голівці і поправляв йому ореол.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українська народна казка про Святого Миколая

“Так, Святий Миколай дуже добрий, – думало маленьке янголятко. – Він про всіх дбає, дарунки всім роздає”.

Серце янголятка так наповнилося любов’ю до Святого Миколая, що воно хотіло йому щось приємне зробити, щось надзвичайне. Але що?

Довго думало янголятко, аж поки вирішило, що найкращим подарунком для Святого Отця будуть теплі капці, бо ж йому доводиться багато мандрувати взимку, у пекучий мороз, щоб вручити усім дітям дарунки.

Але з чого їх зробити? Аж тут незвичайна думка промайнула у його голівці, і янголятко швиденько кудись подалося…

У переддень Святого Миколая старші янголи почали сварити янголятко:
– Хто тобі дозволив?! – грізно запитували вони.
– Нитки веселки! Тому вона наче зблідла. Ой буде тобі, буде! – говорили всі. – Святий Миколай, напевно, за це покарає.

У ту ж хвилину ввійшов Святий Миколай. Маленьке янголятко не знало, де й заховатися. Воно не хотіло жодної шкоди наробити, воно справді бажало тільки добра, а тепер за це ще й покарають. Раптом маленьке янголятко почуло, що Святий Миколай його кличе. Може, хоче сварити? Підійшло воно до Святого.

А ні, Святий Миколай взяв коробку, витягнув капці і взув. Ще й хвалить-вихваляє, які вони тепленькі, які м’якенькі. Янголятко не вірило вухам своїм.

Тоді Святий Миколай взяв янголятко на коліна і сказав:
– Ти, маленьке янголятко, показало цим дарунком своє добре серце і свою любов до мене, тому я візьму тебе з собою на землю, допоможеш мені роздавати дітям дарунки!

Маленьке янголятко з радості нетямилося, навіть забуло подякувати. Воно сиділо в Святого Миколая на колінах і до всіх весело усміхалося.

Тому, діти, коли ви між своїми дарунками знайдете іграшку, поляпану шоколадом, або книжечку з оберненим образком, не журіться. Це, напевно, разом із Святим Миколаєм завітало до вас і маленьке янголятко.