***
У відчинене віконце
Зазирнуло зранку сонце
І лоскоче ніжно носик
І маленькі ніжки босі.
Сяйвом сонця все залито,
В нас гостює справжнє літо,
Кольорове та яскраве,
Запашне, смішне, цікаве!
Мама літечку радіє,
Літо всіх маляток гріє,
Щоб росли вони здорові,
Наші «сонечка» чудові!
Автор: О. Роговенко
***
Знаєш, скільки справ у літа?
Їх усіх не полічити!
Треба нам підсмажить спини,
Ніс убрати в ластовиння,
Накупати нас у річці
Наперед на три сторіччя,
Та іще подарувати
Лісу й лугу буйні шати.
Словом, справ — не полічити!
Та найбільше треба літу,
Щоб зуміли я і ти
Набагато підрости!
Автор: А. Костецький
***
«Канікули! Канікули!» —
Співає все навколо.
Канікули, канікули,
Канікули у школі!
А що таке — канікули?
Це літні дні барвисті,
Це час, коли нам ніколи
Хоча б на мить присісти,
Бо треба мчати босими
Наввипередки з вітром,
З густих лісів приносити
Горіхів повні відра.
Це час у річці хлюпатись,
Підсмажувати спини
І зранку в лузі слухати
Тонку струну бджолину…
Це час, коли за хлопцями
Ми скучим, як ніколи,
І нам страшенно схочеться
Скоріше знов до школи!
Автор: А. Костецький
Вірші про літню погоду
***
Ластівки літають
Над водою низько,
Хвилі розбивають —
Значить, дощик близько.
Мов червоні квіти,
Хмари в небі синім,
Значить, завтра, діти,
Буде вітер сильний.
А як льону річка
В полі засиніла,
Знайте, що суничка
У гаю дозріла.
Автор: М. Чепурна
***
Літо, тепло, трави, квіти,
Загубивсь струмок між трав.
Череду до ставу пити
З односельців хтось пригнав.
Небо чисте, синє-синє,
Сонце в червні палить скронь.
Сохне, пахне чаєм сіно.
І пісок, немов вогонь.
А вода в ставку прозора,
Тепла, наче хто нагрів,
Ось лелека там, – нескоро,
За поживою побрів.
В лісі квіти, ваблять очі
Білі плаття у берез.
Тихо листям щось шепочуть
Зачаровують до сліз.
Літо, тепло, трави, квіти…
Відпочить сів серед трав.
В цьому раї гарно жити,
Хоч не легко, – безліч справ.
Автор: Ф. Лавриненко
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські загадки про квіти й трави з фотовідповідями