Лелека – шанований птах в українському фольклорі. Існує багато народних назв цього птаха: чорногуз, бусол, гайстер, дзьобун, бузька. Лелеки здавна живуть поруч з людиною, тож про цих птахів складено безліч легенд, оповідань, переказів.
Наш сайт Mamabook підготував пізнавальну підбірку українських віршиків про лелек.
***
Біля броду бусол ходить,
бусленя з собою водить.
В сінокосах, в срібних росах
заросився бусол босий.
Сонце блисне — бусол висохне.
***
Летів бусол через луг
та й згубив свій капелюх.
Вітер бавить чуба:
— Шукай свою згубу!
— На воді чи у траві?
— На жаб’ячій го-ло-ві!
***
Ходить бусол по болотах
У червоних у чоботах,
Ловить ящірок, комах
Та на жаб наводить жах.
Довгим дзьобом цокотить,
За хвилину полетить,
Щоб із неба, з вишини
Помахать крилом мені.
***
— Лелеки, лелеки,
Куди ви літали?
— За море, далеко,
— Лелеки сказали.
Отак і сказали,
Присівши у лузі.
На все вони кажуть,
Бо ми — їхні друзі.
Автор: П. Воронько
***
Люблять птаху цю дорослі і малі,
Символ спокою та миру на землі.
В синім небі майоріють два крила,
Це лелеченька нам долю принесла,
А якщо вона над хатою кружля –
Там народиться прегарне немовля,
І лелеку привітають залюбки
Мама й тато, найщасливіші батьки.
І тому я попросити вас хотів:
Бережіть, будь ласка, люди, цих птахів!
Автор: П. Воронько
***
Летять великі птахи
Ліси, поля минають
Ту хату, де осядуть, –
Щасливою вважають.
Лелека-чорногузка
Це символ України,
Як оберіг у хаті
Великої родини.
Автор: Р. Гришина
***
До нас прийшов лелека
З косою на плечі,
Води напився з глека
Та й сів на спориші.
І так сидів лелека,
І думав те, що знав:
Пропало десь далеко
Все, що косити мав,
Пропало десь далеко.
Не видно вдень-вночі.
І плакав наш лелека
З косою на плечі.
Автор: М. Вінграновський
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Птахи, які в’ють унікальні гнізда: фото та опис