Шпаки – перелітні птахи, які одні з перших повертаються ранньої весною на Батьківщину. Наш сайт Mamabook представляє цікаву та пізнавальну підбірку навчальних матеріалів, присвячених шпакам. Діти зможуть дізнатися про зовнішній вигляд птахів, особливості їхньої поведінки.
Віршики про шпака
***
Шпак шпаківню гарну має.
Навесні він прилітає,
Прибирає в ній , як слід,
І береться за обід.
***
Прилетіли шпаки,
Дорогі співаки,
Прилетіли весну зустрічати.
У шпаківнях нових
Скоро будуть у них
Жовтороті малі шпаченята.
***
Прилетіли шпаки,
Дорогі співаки,
Поселилися в теплі квартири.
Скрізь лунають пісні —
То співці голосні
За шпаківні нам дякують щиро!
***
Шпак копіює
Голос інших птахів.
Якщо хоч раз почув
Їхній незвичайний спів.
***
Шпак парки, не густі ліси
Сквери та сади
Для себе обирає.
Бо там для нього
Завжди їжі вистачає.
Загадки про шпаків
***
Навесні пташки чарівні
Оселились у шпаківні.
Пір’ячком виблискують,
Пісеньки висвистуть.
Здогадались, дітки, так?
Це вісняний вісник – …(шпак)
***
Перший я приніс весну,
Пробудив усе від сну,
Заспіваю під вікном.
Звуть мене усі …(шпаком)
***
Як горобчик, цвірінчить,
Мов сорока, стрекотить,
Передражнює птахів,
Підробляє їхній спів.
Пересмішник і дивак,
Називають пташку…(шпак)
“Сірко та шпак”. М. Магера
Біля цегляного хліва у дерев’яній буді живе собака Сірко. Весь чорний, ноги ж внизу білі, ніби взуті у світлі сап’янці, а над очима — сніжно-білі великі кружальця, що нагадують скельця окулярів.
Його всі люблять. І він намагається віддячити за це і дорослим, і малюкам.
Кожного, хто відчинить хвіртку і ступить на подвір’я, собака зустрічає по-різному: поштарку — кількома глухуватими “гав-гав-гав”, дитину -ніжним скиглінням, батька чи матір, коли ті повертаються з роботи, радісним, щирим “гаву-гаву-гаву”, ніби хоче сказати: нарешті ви прийшли, я дуже скучив за вами.
Змалечку Сірко подружився з нашими горобцями, які мешкають у хліві на горищі. Коло нього птахи харчуються взимку і влітку.
Якось напровесні, коли повернулися із вирію до рідних домівок шпаки, вночі землю припорошив сніг. Вранці мати вилила у Сіркову миску рештки борщу і макаронів. Собака почав снідати.
Над будою нависла яблунева гілка, яку, наче намистини, густо нанизали горобці. Цього разу з ними прилетів худющий-прехудющий шпак.
Поки Сірко чогось вередував коло миски, птахи, причаївшись, ніби поприлипали до гілок. Терпляче вони чекали своєї черги.
Як тільки собака почистив лапою морду і повільно заліз до буди, виставивши в отворі голову, горобці м’ячиками скотились з гілок на землю і обліпили велику миску.
Шпак з хвилину дивився, як горобці снідали, потім обережно спустився на нижню гілочку, боязко поглядаючи на собаку. Але той ніби нічого не бачив. Здавалося, що він милується своїми крилатими друзями, що тому й вередував коло миски, щоб більше їжі залишити зголоднілим птахам.
Нарешті шпак набрався хоробрості, зіскочив на землю і швидко підійшов до гурту горобців. Він схопив щось з миски, відбіг до стовбура яблуні і почав похапливо їсти.
Сірко здивовано подивився на незнайомця. Мовчки спостерігав за птахом, поки той не заліз у миску, розігнавши горобців.
Тоді собака, не піднімаючи голови з лап, сердито блиснув очима і кілька разів суворо гавкнув.
Але шпак не розгубився. Він схопив грудочку макаронів і злетів на гілку.
Собака не спуска очей з новачка. А той, попоївши, несподівано заспівав: “Фіють-фіють-фі-фі-фі! Фіють-фіють-фі-фі-фі!”
Птах так радісно і щиро висвистував, що Сірко від задоволення аж зажмурився. Так тривало декілька хвилин. Потім, перепочивши, знову повторив свою вдячну пісню. І собака зрозумів свого гостя.
З того часу шпак щодня прилітав до Сіркової миски попоїсти і так, аж поки не зійшов сніг. Поснідає чи пообідає, сяде на яблуневу гілку і давай висвистувати на все подвір’я. Сірко лежить і слухає, слухає… А той: “Фіють-фіють-фі-фі-фі! Фіють-фіють-фі-фі-фі!”
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 50 загадок про перелітних птахів українською мовою
ЦІКАВЕ ВІДЕО – СПІВ ШПАКА