Ця притча повчає, кого слід вважати справжніми друзями в житті. І чому вірний друг здатен розділити не лише смутки, а й радощі.
***
Старий вікінг разом з друзями відпочивав біля озера. Раптом, задумавшись, він сказав: «В мене за все життя не було жодного вірного друга».
Друзі обурились.
– Згадай, хто перший допоміг тобі, коли всі від тебе відвернулись?
– Це був я, – відповів один.
– Коли вороги спалили твій дім, хто відбудував його разом з тобою?
– Це був я, – озвався другий.
– А хто в бою прикривав тебе собою?
– Це ж був я, – відповів третій. Старий вікінг подумав і відповів:
– Я пам’ятаю все, що ви зробили для мене, ви є друзями, коли я нещасний, і я вдячний вам за це.
Скажу правду:
– Я рідко буваю щасливий. Згадайте, коли на полюванні я врятував короля і він при всіх мені подякував, назвавши найкращим воїном, всі раділи, а друзі мовчали. Коли моє військо отримало перемогу над ворогом. Мене вважали рятівником народу, мої друзі знову мовчали. Коли я повів під вінець найкращу дівчину королівства – серце моїх друзів знову промовчало.
Коли трапляється горе – рідко хто відмовляє тобі у допомозі, але коли людина щаслива – навіть ті, кого ти вважаєш друзями, можуть не порадіти твоєму щастю. В щасті ніколи не буває друзів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Притча, яка навчає шукати істину життя поруч