Наш сайт Mamabook публікує повчальне оповідання В. Сухомлинського про байдужість, яка часто притаманна й людям. Чудова нагода обговорити з дітьми, якими повинні бути вірні друзі.
***
Стоїть у лісі старий-престарий Пеньок. Мохом обріс, гріється на сонечку.
Поселився під Пеньком Їжак. Клопочеться собі в нірці, а Пеньок мружиться, крекче, гріється на сонечку.
— Будемо з тобою дружно жити, добре? — питає раз його Їжак.
— Добре, — відповідає байдужно Пеньок. Він замружив очі, позіхнув і гріється собі на сонечку.
По другий бік під Пеньком поселилася Гадюка.
— Будемо з тобою дружно жити, добре? — питає раз вона.
— Добре, — відповідає байдужо Пеньок. Він замружив очі, позіхнув і гріється на сонечку.
Та ось якось Їжак побачив, що поруч із ним живе Гадюка. Напав на неї і в кривавій сутичці переміг. Виповз, ліг на Пеньок. Відпочиває.
— Що це у вас там за шум був? — питає Пеньок.
— Це я Гадюку вбив, — відповідає Їжак.
— Добре, — каже байдужо Пеньок. Він замружив очі, позіхнув і гріється собі на сонечку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Казки Михайла Стельмаха: велика підбірка для дітей