Чарівні Карпати – справжній український скарб. З цим чудовим краєм пов’язано безліч народних легенд, пісень, переказів, міфів. Пропонуємо підбірку віршів для дітей про Карпатські гори.
***
Рідні гори мої, Карпати!
Вас любити навчила мати.
Бо гаї, полонини, схили –
Край із малечку серцю милий.
***
Гори Карпати –
Вічно зелені
В хвої смерек і ялиць,
Ехо трембіти,
Повняться жмені
Сонцем налитих суниць.
***
Я так люблю вас, дорогі Карпати,
Коли ранковий стелиться туман,
І в горах ніжних запах рути-м’яти,
Мене п’янить, немов отой дурман.
***
Високі гори, скелі й кручі,
потік бурхливої води,
залишать спогад неминучий,
і знов покличуть нас сюди.
***
Гірські нескорені вершини,
Які занурились у хмари.
Ліси дрімучі, полонини,
Старі колиби і кошари.
Вітри ласкаві та сердиті,
Духмяні трави запашні.
Громи ревуть несамовиті,
Струмок дає води душі.
***
Стрімкі потоки, водоспади,
Могутні скелі, спів трембіти.
Я йду до вас, мої Карпати, –
Одні такі на цілім світі.
***
Рідні гори мої, Карпати!
Я хочу міцно вас обняти,
В джерелі відшукати зірку,
Зрозуміти лісів говірку.
***
Я люблю високі гори,
Дивну казку лісову,
Там ромашкові узори,
Причепурюють траву.
Я люблю високі гори
І намисто із суниць,
Солов’їні ніжні хори
Та дзеркальний блиск криниць.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дитячі віршики про Київ
***
На полонині вже весна,
Пасуться коники спокійно.
Пташина пісня голосна
Лунає дзвінко, мелодійно.
Трава зелена молода,
І так приємно пахнуть квіти,
А на вербі роса-вода
Із вітром вчиться гомоніти.
***
У рідному краї
Шумлять водограї,
До неба смерічки,
У хмар білі щічки.
У рідному краї
Цвiтуть молочаї,
Зірки, як родзинки,
Колиби – хатинки.
***
Рідні гори кострубаті –
Для пташок оселя,
Тут спокійно, наче в хаті,
Сплять зірки на скелях,
Між дерев квітки строкаті
Хміль духмяний стелять.
***
Гей, високі ви Карпати,
І низькі долини,
Годі вам уже дрімати,
Сонячні стежини.
Ви до мене відгукніться
У погожу днину.
В коломийку заплетіться,
Та ще й не єдину.
