Наш сайт Mamabook підготував велику підбірку дитячих віршів про сезонні зміни восени, погодні явища, про осінній дощик, вітер та холод.
Про погоду восени
***
То дощ із хмар і вітер свище,
Аж гне додолу ясени.
То знову враз — казкова тиша…
Така погода восени.
То ж небо щиро засиніло,
І сонце вийшло з-поміж хмар.
І на душі повеселіло,
Від сонечка відчуло жар.
І знову хмара світ закрила,
Насупилась і поповзла…
Таїться в ній страшенна сила
І чорний страх, багато зла…
Але проходить стороною,
І дуже добре, що іде.
І от вечірньою порою
Вже хмари і нема ніде.
Автор: Надія Красоткіна
***
Осінній день швидесенько скінчився.
Тож сонце одсвітило і пішло
І вечір враз прийшов, не забарився
Та сутінками землю затягло.
Все небо щільно вкрилося хмарками…
Надія жевріє, що дощик все ж пройде.
Немає зірки жодної над нами,
А чорна нічка привидом бреде
Та холод перед себе посилає
І з вітром закидає у хати.
Автор: Надія Красоткіна
***
Сьогодні осінь холодом дихнула,
Розвісила хмарки у небесах,
Пожовкле листя вітерцем змахнула,
Й навіяла якийсь неначе страх…
Бо холоднеча ця зарання стала,
А хочеться, щоб тепло ще було,
Щоб осінь ще на срібних струнах грала
І літо бабине у синяві пливло.
Тепло ще треба, а його немає,
Впустила осінь холод, а дарма.
Автор: Надія Красоткіна
***
Задощило. Захлюпало. Серпень випустив серп.
Цвіркуни й перепілочки припинили концерт.
Чорногуз поклонився лугам і садам.
Відлітаючи в Африку, пакував чемодан.
Де ти, літо, поділось, куди подалось?
Осінь, ось вона, осінь! Осінь, ось вона, ось!
Осінь брами твої замикала вночі,
погубила у небі журавлині ключі.
Вірші про осінній дощик
***
Вже просто з ночі осінь задощила.
Безперестанку в вікна стукотить.
Суцільна темна хмара небо вкрила
А дощ у листі все шумить, шумить…
Спокійно всюди, вітерець дрімає,
Листочки лиш від крапельок тремтять.
Та тихий спокій серце обнімає,
А крапельки пацьорками висять.
Автор: Надія Красоткіна
***
Дощик не страшний дитині,
Не сидиться їй в хатині.
На велосипедику гасає,
Парасольку в руці тримає.
***
Краплинки розбиваються об сходи,
Збігає з ринв холодний водоспад
І верби поставали струнко в ряд,
Принишкли від осінньої негоди.
***
Водить осінь хороводи
То із листя, то з дощів.
На прогулянку виходять
Парасолі і плащі.
Там розмову парасолі
Із плащами завели:
«Ах, як довго у неволі,
У темниці ми були.
Та вернулися тумани,
Задощило в небесах,-
І ми знову у пошані,
Знов нас носять на руках».
І прийшли тоді до згоди
Парасолі і плащі,
Що найбільша насолода –
Це коли ідуть дощі.
Вірш про хмари
***
Хмаринка Запнувшись в блакитну хустинку,
По небу пливла хмаринка.
Та раптом зірвався вітер –
Нема їй куди подітись.
Зірвала мерщій хустинку –
Закрапали з неї краплинки.
Так хмарка од вітру тікала,
Землю дощиком поливала.
Вірші про осінній холод
***
Вже холодком осінній ранок дише,
А ви візьміть його красу й тепло,
І доброту, і позолоту лише,
Щоб в вашім серці затишно було.
І ласку ту, що шле осіння днина,
І казку, що дарує нам вона.
Бо ця краса, вона одна-єдина
Наповнить душу сонечком сповна.
Автор: Надія Красоткіна
***
Вовк осінньою порою
Примостився під сосною –
Шиє валянки вовчисько,
Бурмотить: «Зима вже близько.
Шубу теплу власну маю,
Лапи в валянки сховаю.
Ще пошию рукавиці
Вовченятам і вовчиці».
Віршики про вітер восени
***
Вітрисько хмари наганяє,
Вже небо все заволікло.
Та все одно дощу немає,
Хоч сіра хмара, мов крило.
Закрила небо. Так буває,
Що хмари є, дощу нема.
А вітер знов їх наганяє,
Та всі старання ті дарма.
Так часто восени буває,
Вітрець ще й листячко несе.
І яблука в саду збиває,
Горішки з дерева трясе.
Каштани всюди розкидає,
Он грушка впала від ваги.
Зірвався вітер і гуляє,
Йому це просто до снаги.
Автор: Надія Красоткіна
***
Вітрець сьогодні повіває,
Танцює свій осінній вальс.
Пожовкле листячко знімає,
І радує красою нас.
І ритмом власним надихає,
Снує собі поміж гіллям.
Кружляє з листячком, кружляє…
І додає він радість нам.
Автор: Надія Красоткіна
***
Сьогодні осінь гомінлива:
Десь вітер соло заспівав,
Заграв на флейті жартівливо,
Плоди з каштанів поскидав
І наробив багато шуму,
Бо в жовтім листі зашумів.
А то затих і впав в задуму,
Та повернутися зумів
І знову взявся до роботи.
Автор: Надія Красоткіна
***
Тихо осінь ходить гаєм.
Ліс довкола аж горить.
Ясен листя осипає,
Дуб нахмурений стоїть.
І берізка над потоком
Стала наче молода.
Вітер, мовби ненароком,
Їй косиці розпліта.
Дивіться цікаві ідеї у нашій підбірці Осінні поробки та аплікації.
