Білочка – улюблениця багатьох дітей. Ця прудка та яскрава мешканках українських лісів вражає своєю спритністю, швидкістю пересування по гілках. Наш сайт Mamabook представляє чергову підбірку віршів, загадок українською мовою про лісових тварин. Вони допоможуть діткам запам’ятати про особливості поведінки, звички, зовнішній вигляд білочки.
Вірші для дітей про білку
***
Хвiст трубою, спритнi нiжки —
Плиг iз гiлки на сучок! —
Носить бiлочка горiшки
В золотий свiй сундучок.
В неï й очi, мов горiшки,
Кожушинка хутряна,
Гострi вушка, наче рiжки, —
У дуплi живе вона.
***
Я веселий звірок,
Плиг з ялинки на дубок.
В сосні дупло, в дуплі тепло,
А хто в дуплі живе в теплі?
***
Червонясту шубку має,
По гілках вона стрибає,
Хоч мала вона на зріст,
Та великий має хвіст.
***
– Де ти, білочко, живеш?
Що ти, білочко, гризеш?
— У зеленому лiску,
У дуплі, у сосняку.
А гризу горішки
І гриби, і шишки.
— У морози люті, злі
Ти не мерзнеш у дуплі?
— Затишна моя хатинка,
Тепла в мене кожушинка,
І мені зимові дні
Зовсім, зовсім не страшні.
***
Гілочками лісу
Білочка стрибає,
В ротику горішка
Зубками тримає.
Треба їй все літо
Добре працювати,
Щоб в холодну зиму
Їжі вдосталь мати.
***
Рудохвоста і маленька
Скаче білочка руденька
По ялинці по сосні
В своїй шубці хутряні.
Скік та скік шукає де,
Де горішок упаде
Що згубила чорна Галка
Як летіла сонна зранку.
Ось він, ось він я знайшла
Глянула – лиш скорлупа
На чуже не зазіхай
Свій обід сама шукай.
***
На гіллячках, на тоненьких,
Поки день ще не погас,
Сироїжки та опеньки
Білка сушить про запас.
Так нашпилює охайно,
Так їх тулить на сосні
І міркує: а нехай-но
Ще побудуть тут мені!
Поки дні іще хороші,
Поки є іще тепло,
А як випадуть пороші,
Заберу їх у дупло.
«Буде холодно надворі,
Сніг посиплеться з дубів,
Буде в мене у коморі
Ціла в’язочка грибів!
Але білочці не спиться.
Дятел тукає: тук-тук!
Щоб не вкрала їх лисиця
Або хитрий бурундук.
Загадки про білку
***
Бігли діти повз ялинку
І побачили хатинку,
Лісова пустунка там
Оселилась – і діткам
Чемно лапку подавала,
Ківш грибів подарувала,
А тоді – себе назвала.
***
В лісі вогник рудуватий
Шишки лускає завзято.
***
Вогонь-шубка, пишний хвіст.
Їй дарунки сипле ліс:
Осипають сосни шишки.
Час уже збирать горішки.
І дбайлива, і метка,
У дупло несе грибка.
***
Жовта блискавка невпинна
Між деревами пролине,
З гілки плигає на гілку
Ця мала руденька… (білка).
***
З гілки стриб на іншу гілку,
Рудохвоста скаче бджілка.
На сосні збирає шишки,
Смачні кедрові горішки.
***
На дубочку у дуплі
Сестроньки живуть руді,
Люблять шишки і горішки,
І грибків поїсти трішки.
Працьовиті, наче бджілки,
Ці руді сестриці … (білки).
***
Пухнастий клубочок
Виліз на дубочок,
Жолуді зриває
І в дупло ховає.
***
Рудий малесенький звірок
По деревах стриб та скок.
Він живе не на землі,
А на дереві в дуплі.
***
Спритний майстер у стрибках:
На деревах, по гілках.
Вся руда, пухнастий хвіст,
Рідний дім для неї – ліс.
***
У лісі живе,
Горішки гризе,
Грибочки збирає,
На зиму складає.
***
Що за дивна непосида?
На стежинку шишки кида?
З гілки скік та скік на гілку.
Упізнали, друзі,… (білку)?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські загадки та віршики про корову