Наш сайт Mamabook публікує повчальне оповідання В. Сухомлинського про життєві випадки, коли краще збрехати, ніж сказати правду.
***
Мама послала Сергійка до сусідів позичити солі. Сергійко довго не повертався. Уже й борщ закипів, а його немає. Нарешті прийшов, приніс у банці солі. Мама й питає:
— Чого це ти так довго ходив?
— А я снідав, — каже Сергійко.
— Як снідав? — дивується мати.
— А вони запросили мене снідати…
— І що ти їм відповів?
— Нічого… Сів і поснідав.
— Який же ти нечемний, Сергійку! — розгнівалася мити. — Требa було сказати: дякую, я не голодний.
— Але ж мені дуже їсти хотілося… Сказати — не голодний… Це ж неправда. Хіба ж неправду можна говорити?
— Правда іноді буває гірша за неправду, — каже мати.
А Сергійко тепер думає: як же це так?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Казки Михайла Стельмаха: велика підбірка для дітей