***
Приїхали запорожці,
Короля вітають.
Король просить їх сідати,
Козаки сідають.
Сидять собі. В них жупани
Все кармазинові,
І самі такі храбренні,
Вуса прездорові.
Задивились на ті вуса
Ляхи препогані.
“Що б їм, — кажуть, — дати їсти?
Даймо їм сметани!”
Поставили їм сметани,
Їсти припрошають,
Але наші запорожці
Разом відмовляють:
“Славная у вас сметана!..
Тілько почекайте,
А перше нам, запорожцям,
Щільник меду дайте!”
Дали меду запорожцям…
Вони як поїли,
Так ті вуса прездорові
Вгору й завертіли.
Та й говорять королеві:
“Кажи, ясний пане,
Нехай тепер запорожцям
Подають сметани!”.
Тема пісні: розповідь про те, як козаків шанобливо приймали в польського короля.
Ідея: уславлення козацької кмітливості та вміння проявляти дипломатичність.
Основна думка: завжди поважають тих, кого бояться. Тому король і з честю прийняв запорожців.
