Якщо ви – батьки учня середньої, а ще більше старшої, школи, напевно, вас складно чимось здивувати. Адже за вашими плечами – музична школа, басейн, танці, дзюдо, малювання та ще цілий список того, чим ви намагалися зацікавити дитину у перші роки її життя та впродовж усієї початкової школи, розкриваючи її здібності й таланти. Ви вже неодноразово чули «набридло», «не хочу» і «не піду більше», ви знаєте усі методики викладання англійської для дошкільнят, програми розвитку пам’яті, уяви та творчих здібностей. Поради з вибору корисного дозвілля дають педагоги школи «Крила».
Тепер, коли ви переступаєте із дітьми поріг середньої школи, ви маєте чіткий графік позашкільних занять та погодинний розклад пересувань містом для усієї родини. Кожна хвилина розписана у всіх дорослих – хто кого куди везе, з ким домовляється і кому дзвонить, якщо раптом щось зірветься. Трошки згодом вам захочеться завантажити свого підлітка корисними заняттями вже просто тому, що батьки мусять бути впевнені – він під наглядом, не зв’язався із поганою компанією, не блукає вулицями без діла.
І з кожним роком росте актуальність ще одного питання: що робити, щоби дитина не лише вчилася, але й дійсно знала. Набирають оберти зацікавлення батьків серйозними курсами іноземних мов, профільних предметів та дисциплін, що вважаються перспективними. Чи не краще замінити улюблене малювання спілкуванням із носієм додаткової іноземної? Не варто витрачати час на футбол, бо зараз вже слід обирати майбутню професію і поглиблено вивчати анатомію?
Діти ж ростуть і починають традиційно бунтувати. Вони семимильними кроками наближаються до того віку, коли хочуть самостійно, вже не через призму батьківського світосприйняття, активно шукати себе й відвойовувати власні кордони. До певного часу батьківський авторитет ще працює, але вже у старшій школі «тому що я так сказав» перестає бути аргументом.
До того ж, нині виросло покоління батьків, які хочуть і готові виховувати дітей не авторитарними методиками, а любов’ю та емпатією. Тож, нам досить згадати свої 12-15 років перш, ніж грюкнути кулаком по столу, аби зрозуміти, чого прагнуть наші діти – вони хочуть пробувати нове, вони хочуть, щоби ми пишалися їхніми досягненнями, вони хочуть, щоби все було просто, зрозуміло і цікаво. І вони готові заради цього на справжні героїчні вчинки – вчитися в режимі нон-стоп, суміщати музику і карате, відвідувати по два і більше додаткових заняття на день, окрім школи.
Сучасний світ готовий запропонувати дитині та її батькам безліч можливостей. Буквально в кожній школі після основних занять дітям пропонують варіанти позашкільних занять – спортивних, творчих, мовних. Проте, якщо уважно поглянути, їх відвідують переважно учні молодших класів, іноді середніх і дуже важко знайти там старшокласників – вони вже не хочуть проводити в шкільних стінах часу більше, ніж це потрібно на основне навчання.
Приблизно та сама картина спостерігається й на більшості кружків та секціях, що позиціонують себе окремо від школи. Хоча такі спеціалізовані заклади все ще цікавлять підлітків, якщо пропонують їм сучасні дисципліни та підходи – програмування, веб-дизайн, акторську майстерність, відеомонтаж, IT-технології тощо. У наших дітей сьогодні необмежений доступ до інформації, тож вони буквально за перші заняття «зчитують», наскільки корисним та цікавим їм може бути запропонований курс. В силу свого віку вони нетерплячі й швидко втрачають інтерес, розчаровуються і відмовляються пробувати щось нове ще й ще.
Що ж робити батькам – давити авторитетом чи здаватися? Насправді всі батьки сьогодні мріють про те, щоби знайшлася така ідеальна школа, де б вирішували питання не лише із навчанням згідно державних програм, але й вміли б зацікавити дитину будь-якого віку тим самим навчанням. Де можна було б розділити свою відповідальність за підлітка із грамотними та розуміючими педагогами. Де б шанували гідність і батьків, і дитини. Де б розкривалися таланти і зростав інтерес до отримання якісних знань. А ще – щоби діти хотіли туди йти і проводити там не лише обов’язковий шестигодинний час.
Такі школи, на щастя, вже почали зустрічатися, їх ще небагато й вони тільки шукають правильний шлях до дитячих сердець та умів. Приміром, школа «Крила» ще не має власних випускників, але діти залюбки проводять тут час до пізнього вечора. Програма побудована навколо потреб дитини з урахуванням вікових особливостей та інтересів буквально кожного учня. Тут вчать обов’язковим шкільним предметам, успішно здають контрольні та екзамени, але жоден вчитель не обмежений лише вимогами державних програм. Діти з молодшої школи знають, що таке семінари, реферати та заліки, але основне завдання вчителя – не оцінити, а зацікавити.
Так само, як і завдання кураторів кожного класу – виявити інтереси та здібності кожної дитини і запропонувати додаткову програму їхнього розвитку. Тому після уроків учням тут пропонують поглиблені заняття із вивчення обраних предметів. Сюди запрошують спеціалістів різних фахів, спортсменів, відомих особистостей. Батьки кажуть, що після уроків ніхто не поспішає додому – діти бояться пропустити цікаві заняття, які іноді можуть бути навіть сюрпризом.
Звичайно, назвати систему цієї школи повного дня ідеальною поки що навряд чи можливо, але тут є те основне, чого прагне кожна родина: школа, батьки і дитина тут є командою, що грає в одні ворота, – формування сучасної освіченої та самодостатньої особистості, готової до викликів дорослого життя.