Наш сайт Mamabook публікує зворушливе оповідання В. Сухомлинського про повагу до старших, любов і турботу про своїх бабусь.
***
У бабусі дві онучки. Живуть вони у великому місті, а на літні канікули приїхали до неї в гості.
Рада бабуся онучкам. Пригощає їх черешнями, свіжим медом і варениками. Та дівчаткам найбільше хочеться борщу: мама розповідала, що бабуся варить смачний-пресмачний борщ.
Зварила бабуся борщ — зі свіжими помідорами, капустою і сметаною. Та ось біда… Забувати стала. Поки варила — двічі посолила. Поставила на стіл дві миски борщу та й припрошує онучок:
— Ачи солила — й не пам’ятаю… Стара вже… Ось сіль у сільниці — додавайте собі до смаку.
З’їли дівчатка по ложці борщу. Ой, який же солоний! Перезирнулися між собою, усміхнулися непомітно. Ложка за ложкою — виїли та й ще попросили. Та все дякують бабусі. А вона радіє.
— А чи солила ж я борщ? — питається бабуся.
— Ми й не помітили, — каже Ніна. — Такий смачний, що про сіль і не подумали.
— Значить, солила, — полегшено зітхнула бабуся. — А завтра це діло вам доручу: боюся, що забуду посолити.
Добре, бабусю, — і знову перезирнулись. І непомітно всміхнулись.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Казки Михайла Стельмаха: велика підбірка для дітей