Ця притча закликає не засуджувати людину, не знаючи мотивів її вчинків. А також – бути терплячими до дітей.
Хлопчик, років десяти, увійшов до кафе і сів за столик. До нього підійшла офіціантка.
– Скільки коштує шоколадне морозиво з горішками? – запитав хлопчик.
– П’ятдесят копійок, – відповіла жінка.
Хлопчик витягнув руку з кишені і перерахував монетки.
– Скільки коштує просте морозиво, без нічого? – запитала дитина. Деякі відвідувачі очікували за столиками, офіціантка почала висловлювати невдоволення:
– Двадцять п’ять копійок, – кинула коротко у відповідь.
Хлопчик знову перерахував монетки.
– Хочу просте морозиво, – вирішив він.
Офіціантка принесла морозиво, кинула на стіл рахунок і пішла. Дитина закінчила їсти морозиво, оплатила в касі рахунок і пішла.
Коли офіціантка повернулася прибирати стіл, то побачила, що поруч із порожньою вазою лежали акуратно складені монетки: двадцять п’ять копійок – її чайові.
Ніколи не робіть поспішних висновків про людину, поки не дізнаєшся причину її вчинків.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Притча про плоди учительскої праці