***
Давно-давно жила колись жінка. І було у неї три сини. Росли сини чесними, сміливими, дуже любили свою матусю, готові були віддати за неї своє життя.
Попідростали і вирішили піти у світ.
От перший син і каже:
—Мамо, піду-но я межи люди, подивлюся на світ.
—Що ж, синку, — відповідає мати, — йди, та пам’ятай рідну домівку, а на згадку візьми з собою золоту корону з трьома промінцями, хай у далекому краї зігріває вона тебе.
Минув час, і завдяки своєму розуму став старший син великим князем. Бо трьохпроменева корона, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала шлях до кращого життя. Дали першому синові ім’я Тризуб, а знак, що дала йому мати, назвали Гербом.
— Пустіть мене, мамо, світ подивитися, — проситься другий син.
Дала йому мати в дорогу жовто-блакитний одяг. Своїми звитяжними ділами син прославляв матір. Одержав середній син імення Прапор.
А там, де був наймолодший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мама своєму наймолодшому синові подарувала соловейків голос. І одержав син за свій величний спів ймення Гімн.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українська легенда “Як виникли Карпати”